Оглядаючись в минуле
На сторінках історії людської
є Золота Орда в Русі святій.
Немає України Золотої,
усупереч історії своїй.
Ну от немає. Викрали «вар’яти»,
присвоївши наш древній родовід,
як Яків первородство свого брата.
І де тепер ту спадщину шукати,
коли затерто історичний слід?
І Катька потрудилась не даремно —
до скіпетра кортіло булави,
в Палату Грановиту — хоругви.
То Ванька Грозний,
то Петро скажений,
то всі кати гетьманства навіжені,
то більшовицька підла «грязь Москви»
висмоктували українські гени.
І Русь, і Україна посполита
то ханами, то ляхами побита,
кістками розпорошена в Литві,
підкорена неправдою Москві,
під бусурманські кинута копита
і кровію козацькою полита,
не прагнула ворожої крові.
І тільки й тої слави, що не вмерла
в «обіймах» та в петлі сусідських уз.
І німчура її із мап не стерла,
і подавився жадібний Союз.
І все це правда, —
тільки що не всенька,
без брому і тепер не обійтись.
«Є-є в нас воля» —
тільки всім на злість.
І незалежна Україна-ненька
оборонятись мусить, як колись.
Віками не вилазили з руїни...
Так і тепер нам заступає шлях
не так нужда, як влада України,
що всіх тримає в хижих пазурах.
Мільйонними смертями
смерть здолавши,
кріпацтво й геноцид пережили,
пожертвували цвітом нашим кращим,
одним Ударом в люди доросли.
І це ж хватило клепки у народу
обрати знову клан більшовиків,
забути Батьківщину і Свободу,
козацьку Славу прадідів-дідів.
Та ви ж огляньтесь.
Чи потрібні сльози?
Земля давно полита ними вщерть.
Ще не ведуть з налигачем на смерть.
Пішли з ганьбою «плющенки»
й «морози».
Гальмує п’яте колесо у возі?
Чому ж його не викинули геть?
Не вийдемо з болота наодинці.
Не буде правди, поки до керма
ворожим кланом товпляться ординці.
І поки дух в крові не освятиться,
То, може, й справді нації нема?
Просніться, люди!
Станьмо всі за право,
коли страждає з нас хоч би один,
Згадаймо те біблійне і яскраве,
що зважені всі наші підлі справи:
вже — mene, tekel..,
далі — …upharsyn.
Почуйте глас Феміди, посполиті,
з відкритих і доступних ще дверей:
«Якщо судити, то усіх судити,
хто зловживав довірою людей».
Заради вас Свобода йде на ґрати.
Чому ж, як оглашенні, стоїмо?
Чи для молитви стали, чи для страти?
Чи вимагати треба, чи благати:
— Ой, не журіться, люди, ми спимо?
— Все якось буде і прийде само?
— Не треба, куме, сили витрачати?
Ось сьогодення історичне дно.
Ігор Терен.
Передплата
Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!
Вихід газети у четвер. Вартість передплати:
- на 1 місяць — 70 грн.
- на 3 місяці — 210 грн.
- на 6 місяців — 420 грн.
- на 12 місяців — 840 грн.
- Iндекс — 61119
Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.
Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.
Оголошення
Написання, редагування, переклад
Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:
- літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
- високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
- написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:
099-277-17-28, 050-55-44-206
