Переглядів: 1031

За що любили поета Ізмаїла Гордона...

26 грудня, якраз у день його народження, в Одесі відзначили 90-ліття Ізмаїла Гордона. Прекрасного поета і гідної людини. Обидва ці таланти поєднувалися у ньому навдивовиж гармонійно — про це говорили, згадуючи його, всі, хто хотів щось сказати.

Вечір пам’яті відбувався у тісненькій кімнаті музею Костянтина Паустовського, й це зовсім не випадково. Так само, як відомий письменник залишив свій слід в історії літератури, журна­лістики Одеси, так і цей скромний музей мав своє місце у житті поета. Він дуже хотів стати лауреатом муніципальної премії імені Костянтина Паустовського. І став ним — уже при кінці свого поетичного лету. А одними з перших книжок у домі поета, як розповів його син Юрій, були книжки Паустовського.

Попри все інше, варто зазначити, що обох майстрів Слова єднала Одеса, незважаючи на те, що жили вони в різні епохи (хоча можна сказати, що й в одну епоху, тільки у різний час). Але не це головне. Обом притаманний отой романтизм, що присутній у їхній творчості — не романтика, а саме легкий флер її, наче легенька за­смага посеред суворої зими, отой подув романтики, який часто виказує доброго письменника. У таких, до слова сказати, завжди й читачів було більше, бо люди прагнули чогось трохи піднесеного над безбарвною буденністю. На жаль, не зафіксувалося у записнику авторство поетичного рядка, що в українському перекладі дав цим нотаткам заголовок: «Це і шторм, і могутність, і сила — от за що я люблю Ізмаїла».

Його балади про війну якраз і підносять над сірятиною життя, навіть попри те, що поет пише сувору правду, нічого не прикрашає, ту правду, якої так прагне читач, бо давно об’їв­ся міфів та вигадок на цю тему. Про війну багато написано й поетичних книжок. Як правило, читати їх не надто хочеться, а тим більше — за далиною часу. Те, як і що пише про війну Ізмаїл Гордон, по-справжньому хвилює, бере за живе. Він описує те, що сам бачив і що пережив сам, що відчув, що пронизало його єство або й залишилося там, як залишається в тілі на все життя осколок воєнного металу. Осколок у тілі, пам’ять — у серці. Можливо, тому, що він пройшов ту війну — вірніше, проорав собою весь той шлях до Перемоги — від першого до останнього її дня рядовим солдатом. А може, й тому, що така особливість його таланту. Він був — поет і солдат, а не навпаки, це випливає і з його останньої, виданої вже без нього, книжки. У тих баладах немає ані дрібки пафосу чи, боронь, Боже, патетики. Хоча війна — то лише частина творчого життєпису Ізмаїла Гордона. Він багато писав про Одесу, про море, про звичайне, просте життя.

Того тихого, не по-зимовому ясного дня тут, над морем, у цьому затишному приміщенні, зібралися друзі поета, друзі його поезії, друзі літератури. Прийшли з десяток письменників — немало, як на нинішню кількість «боєздатних» реєстрових спілчан. Прийшли люди, певним чином пов’язані з книжкою, з поезією, з пам’яттю про Ізмаїла Гордона.

— Ми всі зібралися тут у тісному колі, і не дивуйтеся, що нас небагато, — сказав голова Одеської організації Національної спілки письменників України Геннадій Щипківський. — Сьогодні і в Києві дуже мало приходить людей на подібні вечори пам’яті, презентації чи творчі зустрічі. Нас тут більше. Прийшли ті, хто не міг не прийти. І це дуже важливо у цей важкий, недобрий час. — І прочитав «Баладу про останній патрон».

Поезії Ізмаїла Гордона звучало на тій зустрічі багато. Вона була різна: і воєнна, і про море, і про рідне місто… Звучала вона й у прекрасному виконанні відомих майстринь усного художнього слова Олени Куклової та Світлани Лукіної.

Прийшли його сини, котрі багато роблять для того, щоб не затерлося в часі батькове ім’я. Воно не забудеться, але у наш глухий час, «коли лакеї йдуть угору, й мовчать раби», про подібні речі треба таки дбати. Наприклад, про встановлення меморіальної таблиці на будинку, де жив поет. Сьогодні, як про це говорилося на зібранні, міські чиновники рішуче не люблять подібних ініціатив знизу, вони увічнюють ті імена, яких самі вважають гідними меморіальної дошки, назви вулиці або ж пам’ятника, і ми це бачимо дедалі частіше.

Ізмаїл Гордон писав російською мовою, залишаючись при цьому українським письменником. До речі, поет Станіслав Стриженюк розповів історію одного вірша, якого Ізмаїл Гордон написав українською в Гайвороні, де він колись жив і де народився сам Станіслав Стриженюк. «Ріка, неначе наречена» — то про річку Південний Буг, або ж Бог, як її називають тамтешні люди. Йшлося і про те, що потрібно видати книжку дитячих віршів поета: «він дуже хотів, щоб вона вийшла, — як дитина». Хоча зараз це буде проблематично, бо втрачено макет книжки разом з ілюстраціями.

Дивовижно, але про поета Ізмаїла Гордона говорили якщо й не в теперішньому часі, то, назагал, не в минулому. Згадувалися різні епізоди, що характеризували його як гарну людину, вірного товариша, чоловіка чесного й неконфліктного. І дуже скромного. Цю його рису виразно передала у своїй розповіді Тамара Сазонова, колишня директорка Облкниготоргу, установи, від якої залежали наклади книжок, надто перед виходом авторів на пенсію. А ще говорили про Ізмаїла Гордона як про уособлення ідеального чоловіка, мужчини, який, без сумніву, не міг не подобатися жінкам.

На вечорі пам’яті поета Геннадій Щипківський вручив членський квиток НСПУ молодій поетці Олександрі Григор’євій — доньці письменника Георгія Горста.

…Поет живе у своїй поезії, у своїх синах, у своєму місті, про яке писав з любов’ю та розумінням його душі. Тому що й сам він мав чутливе серце і світлу душу.

Роман КРАКАЛІЯ.

 

Чорноморські новини

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

дворазовий вихід (четвер та субота з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 50 грн.
  • на 3 місяці — 150 грн.
  • на 6 місяців — 300 грн.
  • на 12 місяців — 600 грн.
  • Iндекс — 61119

суботній випуск (з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 40 грн.
  • на 3 місяці — 120 грн.
  • на 6 місяців — 240 грн.
  • на 12 місяців — 480 грн.
  • Iндекс — 40378

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: chornomorski_novyny@ukr.net