І хочеться, і віриться...
Позаминулої весни козаки з Балти запросили своїх побратимів з Ананьївщини на дружню зустріч-семінар. Їхали ми легковиками аж за Балту понад 60 км. Дорога, як і по всій Україні, розбита майже вщент. По таких дорогах не возять ні генсеків, ні прем’єрів, ні президентів. «Чому не збудували комунізм?.. — запитує жартівник. — Бо такі дороги вели до нього».
Вся та побита і понівечена дорога була обрамлена садами. Під ту пору буяли і квітували сливи, алича, абрикоси, вишні, яблуні, груші, і через відчинені вікна автомобіля п’янили всіх своїми пахощами. Серед отієї рукотворної краси чорніли напіврозвалені хати, літні кухні, господарські будівлі без віконниць та дверей. Заплющив очі й уявив повні подвір’я отих гарних і хазяйновитих українців, які пішли з торбами по світу. Де-не-де стрічалися занедбані цвинтарі з похиленими хрестами. Старші люди вимерли, а в молодих не доходять руки. І такі краєвиди на всі понад півста кілометрів.
Уся та уквітчана руїна нагадувала історичні романи, в яких письменники вже змальовували Україну після того, як її здали на поталу московським зайдам. Та жоден автор не описав запустіння в душі українця.
А нині хіба не руїна? Чому ми допустили до такого? Умовно-український парламент перенасичений всіма прізвищами, які походять від татаро-монгольского та іншого чужого коріння. А в тій малій кількості нардепів-українців поки що зачаїлися «тушки» — перекинчики, які чекають свого «зіркового часу», щоб подорожче продатися правлячим забродам.
Ще продовжуються війни проти фальсифікації виборів, ще свіжі ганебні діяння із залякування вчителів, медиків тощо представниками влади... Підкупи голодних людей... Влаштуватися на роботу — плати… Чим же вони відрізняються від татаро-монгольских загарбників? Ті нищили фізично людей, все на своєму шляху палили й грабували, а ці вбивають морально, ментально нищать мову, вбивають українське село — правічну цитадель і мови, і духу вкраїнського. Навіть московська церква збирає данину, захоплюючи українську землю під свої храми і монастирі. А хто їй відмовить? Прем’єр, який стільки років при владі, але й досі не може «одолєть» мову? Тож не дивно, що чужа нам церква агітує проти українців у їхній же державі. Хіба то не велика руїна в головах?
За чужою церквою, сиплячи гроші наліво й направо, під гаслом «народний бюджет» ринулися завойовувати прибуткове місце кандидати, майже всі — неукраїнського коріння. Гриміла музика, рікою — пиво під шашлики, поспіхом будувалися дитячі майданчики, все довкілля «обрегіоналене» прапорами... А нині вчителям на зарплату не вистачає. Мстиві діти майже розібрали фортецю, збудовану за «народний бюджет», залишивши лише меморіальну дошку «Фонд Фурсіна». Це 138-й виборчий округ.
У деяких вимираючих селах засипали гравієм дорогу до цвинтаря. Не будували дорогу по селу для майбутнього відродження та розвитку, а підганяють старих на цвинтар: мовляв, достатньо вам двох квадратних метрів, а нам — ваші гектари…
Відрадно, що у новому парламенті заблимав вогник надії: ввійшли нові партії — опозиція стала сильнішою. У «Свободу» можна вірити стовідсотково, бо то єдина партія, котра неухильно відстоює національні інтереси народу. В «УДАР» хотілося б так само вірити. Та вже на ринку в Ананьєві штатні холуї правлячої партії ніби ненароком сіють недовіру до «Сводоби»: мовляв, то фашисти… А хто ж оті бритоголові, що лупцювали нас біля Печерського суду, хто глушив гучномовцями слово Яценюка, хто ті, що носять різнокольорові берети і кидаються на свій народ? А як у виборчі бюлетені пролізли проросійські й російські партії?
Хочеться, щоб держава не обкрадалася, щоб примножувалися її багатства, щоб молоді сім’ї народжували не одного-двох українців, щоб більшість народних депутатів представляла титульну націю. Щоб отой вогник «Свободи» розгорівся з «УДАРом» та «Батьківщиною» і спалив вогнем справжньої демократії все, що стоїть на заваді побудови української України.
І хочеться, і віриться, що так буде.
Борис ДРАЇМ,
ветеран праці,
полковник Українського козацтва,
член НСЖУ.
м. Ананьїв.
Передплата
Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!
Вихід газети у четвер. Вартість передплати:
- на 1 місяць — 70 грн.
- на 3 місяці — 210 грн.
- на 6 місяців — 420 грн.
- на 12 місяців — 840 грн.
- Iндекс — 61119
Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.
Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.
Оголошення
Написання, редагування, переклад
Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:
- літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
- високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
- написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:
099-277-17-28, 050-55-44-206
