Коли в кишеню лізуть...

Вельможі зла

Попри те, що кишенькові крадіжки вважаються і називаються «дрібними», саме ширмачі в ієрархії кримінального світу — «авторитети» та «злодії в законі». Це, так би мовити, аристократи зла. «На зоні» їх поважають: вони  крадуть, та не залишають «ляпок», просто кажучи — крові, тобто ніколи не підуть на рукоприкладство чи вбивство.

Щоправда, сьогодні не тільки на естраді повно нездар, сьогодні й у «щипачі» йде абихто: у справах дрібних крадіжок дедалі частіше фігурують наркомани, пияки, безхатченки та діти-сироти, а справжні «кишенькові злодії» залишилися в численних романах та кінофільмах. Згадаймо лише телефільм Говорухіна «Місто зустрічі змінити не можна» та бестселер Рапгофа «Сонька — Золота ручка».

Для «щипачів» усіх часів та народів злодійство — ніби наркотик. Вкравши раз, вони вже не можуть не красти. А головні їхні вороги — аж ніяк не стражі порядку, а паління та переїдання, які знижують чутливість пальців, а також алкоголь і недосипання, що притупляють пильність.

Місце зустрічі
з «щипачами» змінити не можна

Вчені-криміналісти нараховують зо п’ять десятків різновидів кишенькових злодіїв. Їх розрізняють не тільки за місцями злочину та стилем роботи, а навіть за формою кишень, з яких вони годуються. Та всі вони, зазвичай, обирають багатолюдні місця — ринки, магазини, торгові центри, вокзали, широкі вулиці та громадський транспорт. Зрідка «працюють» поодинці, часті­ше — групами по двоє-троє, коли один відволікає жертву — штовхає, провокує сварку, а другий її «общипує» та одразу ж, миттєво, передає вкрадене третьому. Жертва обирається не спонтанно, а заздалегідь: спершу злочинці спостерігають за покупцями, запам’ятовують, куди бідолаха ховає гроші та чи багато їх у нього.

«Згідно з віктимологією, наукою про поведінку жертви, люди потерпають майже з власної волі: відволікаються на балачки по телефону або ж на читання, слухання радіо, — це заохочує злодія діяти, — розповідає начальник сектору дільничних інспекторів міліції ОМУ ГУ МВС України в Одеській області В’яче­слав Ташматов. — Будьте обачнішими, а якщо сталася неприємність — обов’язково подавайте заяву до міліції. Бо пасивність жертв «щипачів» провокує їхню активність».

Аби вберегтися, варто запам’ятати прості правила безпеки. По-перше, завжди ховайте цінні речі до внутрішніх кишень сумки і ніколи — до зовнішньої, яка вважається «чужою»: туди насамперед і лізуть «щипачі». По-друге, ніколи не кладіть усіх грошей до гаманця та однієї лише кишені. Дрібні гроші «на проїзд» варто завчасно покласти до кишені одягу. Велику суму краще тримати у конверті на самому дні валізи. Пам’ятайте: цінні речі треба ховати у сумці так, щоб і ви не могли їх легко дістати. Наприклад, до внутрішніх кишень, що застібаються. Загалом обирайте сумки з безліччю внутрішніх застібок — це додаткові бар’єри для «щипача».

Привчіться залишати вдома кредитні картки, якими ви не користуєтеся. У разі крадіжки ви довго блукатимете коридорами банку, аби їх відновити. Не носіть даремно й паспорт та інші документи, бо їх відновити — ще більший клопіт.

Будьте насторожі, якщо у громадському транспорті хтось вас штовхає. Психологи запевняють: якщо тричі штовхнути людину, четвертий раз вона цього просто не помітить. Криміналісти у свою чергу зауважують: саме під час четвертого поштовху й зникає гаманець.

Зніміть усі брязкальця з мобільного телефону, бо це за них смикає злодій. І найголовніше: постарайтеся стримуватися — не патякати на весь голос про те, що ви щойно отримали зарплату чи стипендію. На неї чекали не тільки ви…

Шоб я так крав!

Саме кишенькові злочини — основна проблема, з якою найчасті­ше стикаються туристи. На «щипачів» бідкаються повсюди, навіть і надто — у розвинених країнах: в ОАЕ, у Швейцарії, в Іспанії, в Італії та у Великій Британії. В останній три роки тому колишні кишенькові злодії перекваліфікувалися у «робін гудів»: двадцять вчорашніх ширмачів упродовж кількох місяців використовували спритність своїх рук на користь, а саме — підкидали до кишень безпечних перехожих купюри від 5 до 20 фунтів стерлінгів. Благочинна акція проходила під егідою місцевої мобільної компанії «TalkTalk». Таким чином до кишень лондонців повернулося близько ста тисяч фунтів стерлінгів. Отакої! Шоб я так праведно жив!

Олена МИЛОСЕРДНА.