Вчитися націоналізму
Не має бути ніякого сумніву: прийде час, і щороку відзначатиметься День народження УПА — армії, котра на весь світ заявила про те, що Україна мужньо бореться за свою державність. Бореться з двома потужними силами водночас — гітлерівським та сталінським тоталітаризмами. Всупереч домаганням останнього Міжнародннй трибунал у Мюнхені визнав боротьбу ОУН—УПА справедливою — судити, певна річ, не було за що. Хоча цей доконаний історичний факт не заважає ворогам нашим зовнішнім і вутрішнім — знов-таки всупереч історичній правді — ще й по сьогодні називати борців за українську державність колаборантами та зрадниками. «Брешеш, людоморе!» — писав майже з такого самого приводу Тарас Шевченко в поемі «Гайдамаки».
Та все-таки десятиріччя такої брехні зробили свою чорну справу. Вже навіть у незалежній Україні суспільна свідомість усе ще потерпає від роздвоєності в оцінці тієї праведної боротьби. При тому, що націоналістичне підпілля було поширене на всій території України. З’являються нові й нові свідчення його існування на сході та півдні, у тому числі й в Одесі.
Про те, що командир УПА Роман Шухевич лікувався тут у санаторії «Лермонтовський», відомо давно. Мабуть же, міг він підлікувати серце і в Карпатах. А проте, поїхав до Одеси, в самісінькі зуби ворогові. На те була серйозна причина.
На зібранні 14 жовтня було згадано про одеське націоналістичне підпілля, яке, за визначеним планом, готувало тут повстання. Певна річ, повстанці не утримали б місто в своїх руках. Однак йшлося про той резонанс, який воно могло викликати у світі. Як розповів на зібранні голова Братства ОУН—УПА ім. Романа Шухевича — «Тараса Чупринки» Михайло Перегінчук, підпільні осередки були створені в театрі опери та балету, у деяких вищих навчальних закладах. Очолював організацію оунівець на псевдо «Професор». Такі ж осередки існували і в сільських районах, зокрема в Ананьєві, Балті. Тому-то й приїхав сюди головнокомандувач УПА. Одеса тоді була переповнена енкаведистами, вони тут мали навіть свою школу, у якій готували відповідні кадри. І все ж вся ця «рать» проґавила його, себто Роман Шухевич переграв НКВД.
Усе це відкриті або ж напіввідкриті архівні джерела. Але чому це не досліджують, пролунало запитання, наші історики, чому не пишуть наші українські письменники? Запитання риторичне. Так само можна було б запитати і стосовно героїв національно-визвольних змагань 1917—1920 років, зокрема тут, на півдні. Які прекрасні, захоплюючі сюжети можуть підказати архівні джерела, тим більше, що вони вже значною мірою висвітлені істориками. А яке виховне значення мали б ці твори!
Багато ще можна поставити і запитальних знаків, й окличних. І, певна річ, зменшилось би число тих, котрі усе ще вірять брехні. Менше стало б і тих, котрі усе ще шиплять, зачувши українське слово, не кажучи вже про ОУН—УПА, Бандеру, Шухевича.
Дуже часто ми чуємо про брак єдності, взаєморозуміння, злагоди в суспільстві. Хоча говорити потрібно про інше, а саме — про брак націоналізму. Тільки через це, говорив ще Микола Міхновський, Україна програла свої визвольні змагання у 1917—1920 роках. Через це вона програє й досі. Брак націоналізму — це брак найщирішої любові до своєї Батьківщини. Переконливим прикладом тут можуть слугувати українцям Японія, Польща, Корея... Та, власне, всі розвинуті, успішні країни, котрі дбають винятково про свої національні інтереси та здатні захищати їх. Таких у світі поважають, з такими рахуються. Отже, вчитися націоналізму — таким був головний мотив зібрання. Слово це, саме поняття націоналізму, добряче дискредитоване совєтською ідеологією, і свідомість багатьох, на жаль, усе ще не позбулася тих міфів і догм — міцно сидять вони в мізках. А за нинішніх умов безпрецедентного нищення в Україні всього українського, нахабного наступу «русского міра», швидкого поширення вірусу лібералізму, згубного для української національної ідеї, брак націоналізму стає дедалі відчутнішим. А без націоналізму неможливо побудувати нормальну європейську державу.
По це якраз і говорилося на зібранні, зорганізованому Братством ОУН—УПА. Поміж виступами учасників лунали повстанські, патріотичні пісні та вірші.
Роман НІМЧИЧ.
Передплата
Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!
Вихід газети у четвер. Вартість передплати:
- на 1 місяць — 70 грн.
- на 3 місяці — 210 грн.
- на 6 місяців — 420 грн.
- на 12 місяців — 840 грн.
- Iндекс — 61119
Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.
Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.
Оголошення
Написання, редагування, переклад
Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:
- літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
- високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
- написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:
050-55-44-203, 050-55-44-206
