№ 74-75 (21338-21339) субота 22 вересня 2012 року

Середина вересня запам’ятається визнанням з боку влади тривожного стану вітчизняної економіки. Офіційна статистика зафіксувала падіння промвиробництва (на рівні показників початку кризи-2008), майже вдвічі сповільнилися темпи зростання ВВП. В уряді, йдеться у статті, опублікованій на http://economics.unian.net намагаються зберігати оптимізм, а в країні хочуть зрозуміти, чи мають очільники держави, попри показний оптимізм, план дій для мінімізації кризи, чи вийде «як завжди»...

Промвиробництво:
все нижче і нижче

На початку цього тижня Держстат повідомив, що в Україні спад промислового виробництва в серпні 2012 року порівняно з серпнем 2011-го становив 4,7%. За даними відомства, в січні — серпні 2012 року порівняно з аналогічним періодом 2011-го спад промвиробництва склав 0,4%, в серпні 2012-го проти липня — 1,8%.

Несподіване падіння промвиробництва змусило експертів погіршити річні прогнози. Ще в червні, орієнтуючись на показники травня (тоді промвиробництво зросло на 1%), експерти передбачали річне зростання на 1,5%, а вже цього тижня дають ті ж відсотки, але зі знаком мінус — спад промвиробництва за підсумками року очікують на рівні 1,5%.

Не лише Президент України Віктор Янукович завітав до Одеси у вівторок, 18 вересня. Цього ж дня прибув і голова ради об’єднаної опозиції «Батьківщина» Арсеній Яценюк, причому не без пригод. У планах опозиційного лідера було поспілкуватися з журналістами на прес-конференції, а потім, о 18.00, перейти до спілкування з жителями області на площі біля пам’ятника Дюку де Рішельє. Передбачалося також проведення телемосту з районами Одещини. Однак усі ці плани мало не зірвалися через затримку літака. Виліт, запланований на 14.30, кілька разів переносився. В аеропорту затримку мотивували технічними проблемами. Але Арсеній Петрович відкладання рейсу пов’язує з особливим режимом роботи Одеського аеропорту, зумовленим перебуванням в регіоні Віктора Януковича. Навіть зустріч з одеситами Арсеній Яценюк розпочав, пожартувавши, що президента опозиція хоче зняти не за це.

Їхати в Одесу голові ради об’єднаної опозиції довелося машиною, відтак прес-конференцію змушені були перенести на наступний день. На мітинг йому також не вдалося прибути вчасно. Втім, прихильники опозиції поставилися до такого вимушеного спізнення поставилися з розумінням. На площі зібралося кілька тисяч людей, ще кілька тисяч змогли приєднатися до розмови завдяки телемосту. Окрім цього, все, що відбувалося на площі, могли побачити телеглядачі завдяки прямій трансляції на одному з одеських каналів. Підтримати свого лідера на сцену вийшли і кандидати в депутати від ВО «Батьківщина» в мажоритарних округах Одеси та області, політичні соратники: Олександр Остапенко (133-й виборчий округ), Костянтин Усов (134-й), Володимир Усов (135-й), Олександр Сомов (136-й), Василь Задорожнюк (138-й), Олександр Горін (139-й), Сергій Шумський (140-й), Олександр Борняков (142-й), Анатолій Дідух (143-й), Володимир Немировський, Сергій Фаєрмарк, Олег Радковський. Деякі з них в очікуванні Арсенія Яценюка звернулися зі сцени до присутніх.

У вівторок, 18 вересня, Верховна Рада прийняла в першому читанні проект закону «Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо посилення відповідальності за посягання на честь, гідність та ділову репутацію особи», внесений нардепом від Партії регіонів Віталієм Журавським. За це рішення проголосували 244 із 344 народних депутатів, зареєстрованих у сесійній залі.

Положеннями законопроекту передбачено встановлення кримінальної відповідальності за скоєння такого «суспільно небезпечного діяння, як «наклеп», який полягатиме в умисному поширенні завідомо неправдивих відомостей, що ганьблять честь і гідність іншої особи або підривають її ділову репутацію, за умови, що такі дії спричиняють тяжкі наслідки». Згідно з проектом, наклеп, вчинений шляхом публічного демонстрування у творах або засобах масової інформації карається штрафом у розмірі від 500 до 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 3,4 тис. грн до 25,5 тис. грн) або виправними роботами на строк від одного до двох років, або обмеженням волі на строк від двох до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від одного до трьох років.

Служба автомобільних доріг у Київській області 10 вересня за результатами тендеру уклала угоду з ПП «Автомагістраль» на середній ремонт дороги Р-02 Київ — Іванків — Овруч. Вартість угоди — 13,63 млн грн, повідомляється у «Віснику державних закупівель».

Ця трикілометрова ділянка, зауважує сайт «Наші гроші», є фрагментом дороги, що веде до місць полювання Віктора Януковича у Дніпровсько-Тетерівському лісгоспі. Цього року на її ремонт вже було витрачено 68,69 млн грн. Окрім того, в 2012-у Служба автомобільних доріг профінансувала на трасі Р-02 капітальний ремонт мосту через струмок біля села Демидів (6,97 млн грн) і розробку проектно-кошторисної документації капітального ремонту автомобільної дороги Р-02 (4,02 млн грн). Наприкінці минулого року на розбудову лісових доріг у самому Дніпровсько-Тетерівському лісгоспі було витрачено 10 млн грн. Таким чином витрати державного бюджету на транспортне сполучення з відпочинково-мисливською зоною сягнули 103 млн грн.

29 серпня Вищий спеціалізований суд України залишив у силі вирок Юліі Тимошенко, яким вона засуджена до 7 років позбавлення волі. Опозиційний народний депутат України, лідер Радикальної партії Олег Ляшко вважає таке рішення суду  незаконним і політично вмотивованим. Тому Ляшко підтримує звернення захисту Тимошенко до Європейського суду з прав людини.

«Сподіваюсь, що Європейський суд визнає Юлію Тимошенко політв’язнем і допоможе її звільнити, — каже Олег Ляшко. — А коли Радикальна партія матиме більшість у парламенті, ми притягнемо до кримінальної відповідальності тих, хто чинить розправу над своїми політичними опонентами шляхом їх арешту. Юлі — волю, бандитам — тюрми!».

До народного депутатства нинішні кандидати готові пройти крізь терни, перепони і розчарування. І все це, що б ви там не думали, заради кожного з нас, для покращення нашого майбутнього і щастя діточок! Партії готові забрати заводи в олігархів та зменшити пенсійний вік, а ще — побудувати нову економіку. Мажоритарники ж обіцяють захистити кожного та повернути Одесі втрачену славу.

Піар, реклама, агітація, обливання брудом — у боротьбі, як кажуть, всі методи згодяться. Ллються, мов ріки, обіцянки, вручаються дарунки, відкриваються нові дитячі майданчики...

Цього разу активну ставку кандидати зробили ще й на Інтернет: спам, платні коментарі, атаки на сайти, фальшиві сторінки претендентів на мандати... «Чорні» технології настільки тісно вплелися у виборчу боротьбу, що стало складно відрізнити, де правда, а де брехня.

Коли спікер нашого парламенту Володимир Литвин відмовився підписувати злочинний для України мовний закон і нібито пішов у відставку, я надзвичайно зраділа й, аплодуючи, вигукнула: «Браво, Володимире Михайловичу!». Тепер картаю себе за таку наївність. Бо свої здібності «флюгера» (здатність повертатися за вітром) Литвин вже демонстрував не раз. То як же можна було повірити?

Гадаю, кожна людина нині розуміє, наскільки глибоко помилялася, проголосувавши за «регіоналів», комуністів чи «литвинівців». Які вони народні, коли разом служать багатіям-олігархам?

Статки 20 найбагатших учасників парламентських виборів (15 з них балотуються від Партії регіонів) — 7,7 млрд доларів...

За версією Forbes.ua, двадцятку найбагатших кандидатів у депутати очолює власник корпорації «Фінанси і кредит» Костянтин Жеваго із статком 1,8 млрд дол. На вибори він йде як самовисуванець. Так само балотується і другий номер списку найзаможніших кандидатів — міністр економіки Петро Порошенко із статком 1 млрд дол.

Знищення однієї з головних транспортних артерій Бессарабії вивело людей на акцію протесту

Дорога Білгород-Дністровський — Тузли у своїй південній частині сьогодні настільки розбита, що її вже й дорогою назвати важко. Вона подовбана широкими і глибокими ямами, відтак водії, рухаючись цією смугою, змушені скеровувати автомобілі то праворуч, то ліворуч, а то й взагалі з’їжджати на узбіччя. Зайве, мабуть, говорити, яких, м’яко кажучи, незручностей це завдає і водіям, і пасажирам, як «вбиває» транспортні засоби.

Про такий стан цієї, з дозволу сказати, дороги місцевий люд не раз скаржився владним інстанціям і просив відремонтувати її. Зверталися і до голів районної та обласної державних адміністрацій, причому неодноразово, і до прем’єр-міністра та профільного міністра, і до очільника Верховної Ради та Президента. Та це не дало жодних результатів. Дороги влади і населення наче не розійшлися, але й не зійшлися і привели, природно, до обурення громади, яка й утримує своїми податками всю чиновницьку рать. Брутальне нехтування потребами і думкою місцевих людей допекло їх до живого.

Вичерпавши можливості розв’язати питання про давно назрілий ремонт у так би мовити паперово-перемовний спосіб, жителі навколишніх сіл вдалися до рішучіших дій. Наприкінці минулого тижня вони зібралися поблизу автобусної зупинки у селі Вільне і перекрили дорогу.

Замість швидкої допомоги до одеситів-сердечників, в яких трапляється напад, приїжджають представники… похоронного бюро. Люди підозрюють, що до цього причетні медики, мовляв, саме вони «зливають» до контор з надання ритуальних послуг інформацію про важко хворих. Обурені городяни провели нещодавно акцію протесту у Валехівському провулку.

Замість рятівних ліків — рахунок за труни і ритуальну процесію. Саме так сьогодні може виглядати наслідок звернення хворого до швидкої допомоги. Ситуація, коли до квартири замість ескулапів входять дужі молодики і починають «ховати» ще живу людину, розхвалюючи цінову політику свого агентства, — просто блюзнірство. «Ми вважаємо протизаконними дії, коли інформація про смертельно хворих розголошується лікарями. Ми вважаємо ганебним, коли замість рідні померлого якась зовсім стороння і чужа людина розпоряджається тілом», — зазначив Володимир Шелепов, представник ГО «Народно-патріотичне об’єднання «Південний регіон». На думку цієї громадської організації, такі випадки — суцільне беззаконня. «Наша акція не є політичною. Ми просто хочемо привернути увагу міської влади до цієї проблеми. Вони, вочевидь, про неї або не знають, або ж воліють не помічати», — пояснив Володимир Шелепов.

За народним повір’ям

Правду кажуть: як зустрінеш новий рік, так його і проведеш. А нам випало зустріти його у поїзді по дорозі на Макіївку. Бо перед тим спізнилися на свій потяг через автомобільні затори на вулицях. Наступний же відправлявся з Одеси тільки через добу, саме у переддень Нового року. Всі «принади» нашого ненав’язливого залізничного сервісу випало пережити тої ночі в майже порожньому вагоні, без провідника, якого і вранці не дочекалися. Справді, чого з такими пасажирами панькатися, нормальні люди в новорічну ніч не їдуть?!

Отож, за народним повір’ям, чекав на нас рік подорожей. Уже в середині лютого вирушали ми із засніженого Києва в Туреччину — до Анталії, де через дві години наші юні попутники Денис із Прикарпаття та киянин Олег хлюпалися у хвилях Середземного моря. Все довкруж умив недавній весняний дощ, зелено, тепло. Підступно зваблювали апельсини й лимони на деревах вулиць і скверів, так і кортіло ними поласувати.

Російський театр, індійська культура і двадцятиліття дипломатичних взаємин Делі з Києвом. Таким ось поєднанням порадували одеситів асоціація «Індія — Україна», місцева індійська діаспора за підтримки посольства Індії в Україні.

Якщо святкувати, то так, щоб знали всі! Країна слонів, східних солодощів, країна гостинності — Індія — подбала, аби на відзначенні 20-ї річниці дипломатичних взаємин з нашою державою зміг побувати кожен охочий. Двері Російського театру цього дня були відчинені для всіх. Сюди приходили цілими родинами. Тут чинно сиділи пані у віці в домотканих шалях, заколених фібулами на римський зразок і в хустках, пов’язаних як у циганок. Юні дівчата в барвистих шальвар-камизах або звичайних джинсах та кофтах. Поважні літні чоловіки з красивими, довгими і білими, як у Діда Мороза, бородами...

Президент України Віктор Янукович оголосив природну акваторію Чорного моря ботанічним заказником загальнодержавного значення «Мале філофорне поле». Відповідний указ розміщено на офіційному сайті глави держави.

Ботанічний заказник загальнодержавного значення «Мале філофорне поле» площею 385 квадратних кілометрів має такі координати: А — 45°48”03" північної широти та 33°10”06" східної довготи; В — 45°54”29" північної широти та 33°09”12" східної довготи; С — 4559”00" північної широти та 33°06”00" східної довготи; D — 45°59”00" північної широти та 33°21”00" східної довготи; Е — 45°57”07" північної широти та 33°24”15" східної довготи; F — 45°48”33" північної широти та 33°23”50" східної довготи.

За прогнозами вчених, під впливом процесу глобалізації до кінця ХХІ століття може назавжди зникнути більше половини з нині існуючих етнічних мов, а з ними — і теперішнє етнічне та національне розмаїття, адже саме мова — націєтворчий чинник, ключ до духовних та культурних цінностей нації. З огляду на це, уроки рідної мови у школі, до певної міри, є вихованням національної самосвідомості. Відтак конкурс для вчителів-україністів, заснований Українським клубом Одеси та Фондом Романа Чайчука, — своєчасний і доречний…

Важливість професії вчителя-україніста беззаперечна, адже від учителя рідної мови залежить, чи отримає учень доступ до знань, необхідних для підтримки національної самосвідомості — до національної літератури, культури загалом. Однак сьогодні ця важливість, на жаль, у грошовому еквіваленті державою не виражається. Не зарплаті шкільного вчителя молоді філологи віддають перевагу, а, скажімо, окладу менеджера у приватних структурах. З боку влади це, можна вважати, несвідоме (чи свідоме?) вихолощення професії педагога-україніста і, як наслідок, історії та культури свого народу.

Добру справу робить рідна газета спільно з Інститутом вдосконалення вчителів. Конкурс «На старт, кмітливі!», який, фактично, є обласною олімпіадою з різних галузей знань для учнів сільських шкіл, дає потужний поштовх для особистісного розвитку, пробуджує зацікавленість до науки.

От, скажімо, й учень Йосипівської ЗОШ Овідіопольського району Анатолій Мамулат свої перші кроки до глибокого пізнання математики зробив саме з участі в інтелектуальних змаганнях. Потім він написав першу наукову роботу, яку успішно захистив у Малій академії наук і виборов призове місце на обласному етапі змагань. Цього року Анатолій закінчив школу і паралельно навчається в коледжі, після закінчення якого в наступному році буде зарахований на третій курс університету ім. І. І. Мечникова. За повідомленням одного з телеканалів, Анатолій Мамулат увійшов до п’ятірки кращих учнів України. Так тримати, Анатолію!

Як уже повідомляли «Чорноморськы новини», в Одесі пройшов тиждень, приурочений 130-річчю від дня народження та 50-річчю з часу смерті видатного лікаря Георгіоса Папаніколау, організований Одеською філією Грецького фонду культури за активного сприяння медичної спільноти області.

Георгіос Папаніколау широко відомий як автор методу діагностики раку шийки матки за мазком. Метод, названий ПАП-тестом або цитологією шийки матки, почали застосовувати у США в 1939 році, та офіційне визнання прийшло тільки в 1943-у. ПАП-тест і сьогодні залишається одним із простих, достовірних та ефективних методів ранньої діагностики раку. Він дозволив суттєво знизити захворюваність та смертність від раку шийки матки, зокрема у розвинених країнах, і залишається одним з обов’язкових регулярних досліджень для жінок, старших 40 років.

З презентації альбому-каталогу відомого скульптора

Творчість Олексія Копйова добре відома одеситам і жителям області: пам’ятники Тарасу Шевченку (Білгород-Дністровський, Роздільна), Миколі Гоголю та Олександру Пушкіну, знакові акценти в одеському архітектурному просторі — скульптурні зображення Миколи Огренича, Михайла Водяного, Олександра Маринеска, Бориса Дерев’янка... Це і десятки меморіальних дощок і пам’ятників, бюстів, зразків дрібної пластики. Наприклад, одеситам і гостям міста добре відомий будинок Г. Г. Маразлі по вул. Пушкінській, на якому встановлена меморіальна дошка з барельєфним зображенням мецената авторства Олексія Копйова.

Більш як півстолітній доробок митця достатньо повно охоплює солідне видання — альбом-каталог «Скульптор Олексій Копйов», презентація якого нещодавно відбулася в Одеській національній науковій бібліотеці ім. М. Горького.

Життя кожного з нас проходить у пізнанні. Й добре, що сучасний світ пропонує широкий спектр напрямків, у яких можна знайти себе...

Одним з таких центрів, де можна навчитися, пізнавати й реалізовувати себе, є школа імені Віри Холодної при Одеській кіностудії.

Нудьгувати одеситам більше не доведеться: у місті покладено початок масовим арт-мобам. Перший з них пройшов біля фонтана поруч з Оперним й об’єднав понад тисячу учасників різного віку і професій. Започаткував добру традицію творчий колектив Одеської кіностудії «Арт-Середа».

«Вогонь, вода і мідні труби!» — перший одеський арт-моб (вуличний перформенс) — відбувся в самому серці міста, біля Оперного театру. Він розпочався о 19.40, коли вже спадали сутінки. Сотні хлопців і дівчат у футболках кольорів одеського прапора, взявшись за руки, повели хоровод довкола фонтана. В цей же час безстрашні фаєрщики малювали химерні вогняні візерунки під супровід відомої єврейської мелодії «сім-сорок» у виконанні оркестру Одеської консерваторії.

Попри шалений наступ з боку відвертих та прихованих (ліберальних, космополітичних) антиукраїнських сил, а водночас і як реакція на нього, українці не складають зброї і намагаються працювати у напрямку повернення собі своєї національної пам’яті, мови та культури загалом. До установ, що покликані працювати на цю справу, варто зарахувати Одеський український народний університет, створений наприкінці 2011 року за підтримки ВО «Свобода». Мета його діяльності — поширення ідей українського патріотизму та націоналізму, просвітницька робота серед українців, зміцнення української національної свідомості, викриття антиукраїнських міфів. Пріоритетний напрямок — вивчення краєзнавчих аспектів української історії, українських сторінок історії Одеси та Одещини. Головні постулати — Cоборність України як беззаперечна цінність; консерватизм як основа розвитку нації; Українська еліта як основа українського народу; право українців на спротив та боротьбу за свої природні права; заперечення модних федералістських, мультикультурних теорій; націоцентризм у трактуванні подій української історії та сучасності. Гасло Українського народного університету: «Воля народам! Воля людині!».

Нещодавно черговим гостем УНУ став один з беззаперечних духовних натхненників одеситів, людина, що вже довгі роки виконує аналогічні завдання, передусім як голова київського Музею совєцької окупації, Роман Круцик. Окрім доповіді, він привіз до міста виставку на ідентичну тему «Народна війна проти совєцької окупації України (1917 — 1932 рр.)».

Нещодавно в рамках Вільного університету Українського клубу Одеси член Австрійської академії наук, професор Віденського університету, іноземний член Національної академії наук України та Чуваської республіки РФ, автор виданої у Німеччині «Історії України» Андреас Каппелер прочитав лекцію на тему «Взаємовплив у формуванні української та російської націй XIX і XX століть». Приїзд науковця викликав неабиякий інтерес публіки, адже саме через його книгу західний світ пізнає нашу історію. Крім того, він одним з перших на Заході акцентував увагу на поліетнічності колишнього Радянського Союзу. У своєму виступі в Одесі віденській історик торкнувся проблемних питань формування української та російської націй, окреслив відмінності і спільні риси між ними.

За словами Андреаса Каппелера, часто зустрічається думка, що російська нація давно сформована, тоді як українська досі перебуває на стадії формування. Вчений підкреслив, що сам він такої думки не поділяє. Він вважає, що формування нації і створення держави — речі зовсім різні. Російська й українська нації, на його переконання, сформувалися досить пізно, їх відрізняє те, що Російська держава існує вже давно (народилася до народження нації), а Україна отримала незалежність кілька десятиліть тому (набагато пізніше, ніж сформувалася нація). Водночас, зауважує вчений, не обійшлося без взаємовпливу. І в цьому сенсі до української та російської націй можна додати польську, формування якої також відбувалося у тісному зв’язку з «сусідками». Однак демократичне, громадянське суспільство, як, наприклад, у Франції, не вдалося побудувати в обох випадках. «Для того, аби виникла нація, потрібен запас культурних традицій та накопичені протягом століть колективні спогади», — переконаний Андреас Каппелер.

З діда-прадіда мої батьки були неосвіченими селянами. Проте Бог чи Природа наділили їх практичним розумом. Понад усе вони прагнули дати освіту дітям, аби могли здобути якусь посаду і перебралися в місто. Й по сьогодні не можу уявити, як у важкі повоєнні роки, коли ми на всіх мали одну пару чобіт, одне пальто і майже не мали підручників, їм вдавалося одночасно навчати всіх нас, чотирьох дітей.

Наперекір усьому старша сестра вивчилася й стала вчителькою молодших класів. Для бвтьків це було величезною радістю. І коли сестра надіслала фотографію, на якій вона у класі разом зі своїми учнями, тато з мамою вставили те фото в ікону Пресвятої Богородиці. Таке обожнювання старшої сестри заохочувало до навчання нас, молодших. Так, змагаючись, хто краще встигає, ми, немов пташенята з гнізда, вилітали з батьківського дому.

Продовження. Початок у номері за 8 вересня.

Паликопа

У сучасних словниках української мови слово «Паликопа» трактується як християнське літнє свято на честь святого Пантелеймона⁹.

Зразу ж виникає запитання: чому святого Пантелеймона називають іменем Паликопи? Адже Паликопа — це праукраїнське слово, що утворилося від дієслова палити та іменника копа, а Пантелеймон — власне ім’я лидини грецького походження?

Якщо ж звернутися до давніх вірувань українського народу, то ця проблема вирішується сама собою.

У книжці відомого філософа, етнолога і релігієзнавця Галини Лозко «Іменослов» зазначається: «Паликопа — язичницький Бог — вартовий святкових днів, який спостерігає, щоб люди шанували богів належним чином, його день, 27 липня, завершує Перуновий тиждень. Тому і блискавку також пов’язують із Паликопою: якщо хтось не дотримується Звичаю Предків, Паликопа карає його своєю блискавицею. В цей день йому моляться, щоб уберіг копи від вогню»¹⁰.

Традиції харчування залишаються найстійкішим компонентом матеріальної культури народу. Епоха повального дефіциту залишила нам у спадок звичку робити домашні заготовки на зиму: квасити, сушити, маринувати… Варять джеми і в Америці, й у Європі, але там це роблять більше задля розваги, ніж для користі чи з метою економії. У нас свій підхід-погляд на усе це. Просто раніше ми не бачили свіжих помідорів на Новий рік, хоч дехто, знаю, ласував ними: зривав їх зеленими, й вони долежували до зими у сухій гірчиці. Нині ж цілоріч у магазинах є всього вдосталь, у тому числі й свіжих овочів та фруктів, давно забули й про дефіцит на заводські консерви — їх нині на полицях на будь-який смак (соуси, салати, маринади). Здавалося б, уже нема гострої життєвої потреби копошитися з банками та кришечками. Але ж ні — ми продовжуємо затято кришити, сушити, консервувати... І я також.

Про особливості домашнього консервування, про ризики та небезпеку, яку може таїти в собі звичайний слоїк з огірочками, цікаво розповідала на прес-конференції Лілія Полякова, лікар-дієтолог вищої категорії Одеської обласної клінічної лікарні, головний позаштатний дієтолог управління охорони здоров’я облдержадміністрації.

Одеська обласна Федерація боксу визнана однією з кращих в Україні

У рамках усеукраїнського туру олімпійців, що проходить за підтримки Федерації боксу України, Одесу відвідали призери Олімпіади в Лондоні і керівництво Федерації боксу. Мета туру — популяризація цього виду спорту, підтримка здорового способу життя, знайомство молоді з олімпійськими чемпіонами.

В Одесі, зокрема, побували Василь Ломаченко та Олександр Усик, володарі «золота» цьогорічної Олімпіади, Денис Беринчик — срібний призер та Олександр Гвоздик — бронзовий призер Олімпіади, президент Федерації боксу України Володимир Продивус, а також віце-президент Національної ліги професійного боксу України і чемпіонка світу Аліна Шатерникова.

Нещодавно Суворовське відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань зорганізувало для людей з обмеженими фізичними можливостями змагання з шахів, шашок, армреслінгу.

Звісно ж, найважливіше завдання цієї ініціативи — пропаганда здорового способу життя, залучення інвалідів до регулярних занять фізичною культурою та тими видами спорту, які найбільше до душі, а водночас — виявлення кращих спортсменів серед осіб з особливими потребами.