№ 73 (21337) субота 15 вересня 2012 року

У середу, 12 вересня, Одесу відвідав Борис Тарасюк. Для читачів «Чорноморки» він є добрим знайомим. В одній особі голова НРУ, народний депутат, чи не найкращий у нашій історії очільник української дипломатії, послідовний євроатлантист і, до того ж, справжній український патріот, Борис Іванович, зокрема, зауважує:

Нинішні парламентські вибори можна порівняти за значущістю для країни з президентськими виборами 2004 року. Це без перебільшення. Зараз при владі — олігархічна банда, яка грабує країну, яка нічого доброго країні не дає і зуміла за кроткий час зіпсувати взаємини як на Заході, так і на Сході. Як професійний дипломат я стверджую, що нині Україна перебуває у міжнародній ізоляції. Президента Януковича не хочуть бачити у жодній європейській країні, і він там не був упродовж цього року. Коли він спробував організувати саміт глав держав Центральної Європи у Ялті 12 травня, то із 20 запрошених 16 відмовилися приїхати, і більша частина з них пояснювала, що вони це роблять на знак протесту проти політики Президента України. Ось у якій ситуації ми опинилися.

Після численних звернень Національного форуму профспілок України та інших громадських організацій, зокрема тих, що опікуються проблемами військовослужбовців та ветеранів, до Кабінету міністрів, було створено спеціальну робочу групу, до якої увійшли представники профспілок, а також Мінсоцполітики, Пенсійного фонду, СБУ, Міноборони, МВС, аби консолідованими зусиллями ліквідувати диспропорцію у військових пенсіях та дис­кримінацію у грошовому забезпеченні.

До 20 вересня має відбутися засідання робочої групи з питань зміни структури грошового забезпечення та можливого його підвищення, а також збільшення розміру окладів за військові (спеціальні) звання. Планується підвищити і пенсійні виплати для членів сімей загиблих і померлих військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу, а також тим, хто в період служби виконував обов’язки з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та віднесений до відповідних категорій осіб, які постраждали внаслідок цієї катастрофи.

Покликав якось лев лисицю —
свою найпершу помічницю.
Питає: «Що таке зробити,
щоб звірі стали краще жити?
Можливо, пенсії підняти
або підвищити зарплати?
Чи краще знизити податки,
щоби зросли у звірів статки?
А може, кожному надати
права і пільги депутата?».

У Золотому залі Літературного музею відбулася презентація чергового, 14-го, випуску історико-краєзнавчого альманаху «Одесика. Південний захід».

Альманах, що випускається з 2006 року за підтримки народного депутата України, першого заступника голови Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони Сергія Гриневецького, добре відомий вченим, краєзнавцям, журналістам, усім, кому не байдужа історія нашого регіону.

Минулої неділі в Одеській області відбулися позачергові вибори чотирьох сільських голів.

Як повідомила прес-служба обласної організації Партії регіонів, скрізь перемогли представники цієї політичної сили. Сільські громади очолили: у Макаровому (Ширяївський район) — Володимир Гедзь, у Новоукраїнці (Роздільнянський) — Олег Подолинський, у Роксоланах (Овідіопольський) — Сергій Болгирев, в Анатолівці (Березівський) — Володимир Марченко.

Одеський обласний центр української культури проводить уже п’ятий фестиваль-конкурс «Народний костюм: минуле і сучасність» (започаткований у липні 2006-го). Цього разу він має такі номінації: «З бабусиної скрині», «Національний колорит у сучасному одязі», «Етнічний костюм».

На конкурсі буде представлено національне вбрання, сорочки з приватних колекцій майстрів декоративно-прикладного мистецтва з міст та районів Одещини.

Цього року ювілейний, 10-й, мегамарш у вишиванках розширив свої кордони!

Мегамарш уже став традиційним у Києві, де він відбувається двічі на рік (восени та навесні). Сотні юнаків і дівчат, дорослих і дітей беруть у ньому участь.

Вперше в Одесі мегамарш у вишиванках відбудеться 22 вересня одночасно з Києвом — о 13.00. Збір учасників о 12.30 на Соборній площі (біля пам’ятника М. Воронцову). Пройдемося разом головною вулицею нашого чудового міста, і не тільки. Будуть цікаві музичні подарунки від улюблених одеських музикантів, кобзарів та поетів.

Програма «Доступне житло», за словами заступника голови облдержадміністрації Олександра Маліна, «в Одеській області МАЙЖЕ(!) працює». І після п’яти корегувань від Кабміну вона стала майже бездоганною. «Кожна наступна зміна вносила нові покращення, розширювала категорію можливих учасників, зменшувала перелік вимог. Вікову цензуру було усунено, розширено категорію тих, по кому можна визначити, що людина справді потребує покращення житлових умов», — зауважив Олександр Малін.

Після низки поправок програма набула цивілізованих рис. «До неї категорично не допускаються забудовники із темними плямами на репутації», — підкреслює чиновник. З усіх забудовників розробники програми погодилися працювати лише з чотирма. Наступного тижня буде введено в експлуатацію перший будинок з тих, у яких квартири реалізовані за цією схемою. Люди, які уклали договори, отримають ключі і зможуть приступити до облаштування свого гніздечка. «Перший проект у такому форматі вже запущено, другий запускається буквально цими днями. У Южному вже ведуться підготовчі роботи на буді­вельні майданчики. Южненська міська рада відвела землю та за­клала в бюджет кошти на підведення комунікацій, провела конкурс на обрання компанії-забудовника. Впродовж вересня там уже вестимуться роботи зі створення поля під палі, заливання фундаменту і так далі», — зазначив Олександр Малін. Посадовець запевнив, що вартість одного квадратного метра по цьому будмайданчику не перевищить чотирьох тисяч гривень.

Більше половини дорослого населення Одещини має проблеми з серцем та судинами. Саме хвороби цього ряду найчастіше стають причинами втрати людей. Тільки інфарктів щороку наші земляки переживають до 2500 випадків, кожен десятий з яких закінчується трагічно.

«Біль у серці» — такою була тема прес-конференції головного позаштатного кардіолога управління охорони здоров’я облдержадміністрації, головного лікаря Одеського обласного кардіологічного диспансеру, доктора медичних наук, професора Світлани Андрієвської (на знімку).

Світлана Олексіївна розповіла про організацію та діяльність кардіо­логічної служби Одеської області, яка сьогодні представлена обласним профільним закладом, чотирма центрами кардіохірургічної допомоги, двома інфарктними відділеннями, 120 кардіологами, 30 бригадами швидкої кардіологічної допомоги, сотнями «сердечних» ліжок у стаціонарах…

Донедавна Україна практично не мала стратегії системного підходу до формування ринкової інфраструктури, зорієнтованої на малих та середніх виробників сільськогосподарської продукції. І лише останнім часом у цій царині почали відбуватися позитивні зміни. До­кладніше про них та ті питання, які потребують першочергового ви­рішення, розповідає керівник напрямку «Розвиток ринкової інфраструктури» проекту USAID «АгроІнвест» Микола ГРИЦЕНКО.

— Нині на державному рівні, — розпочав розмову Микола Гриценко, — спостерігається зміна у підходах до того, як має розгортатися ситуація. І тому є чимало підтверджень. Переважно позитивні сигнали надходять з Міністерства аграрної політики та продовольства. Згадаємо хоча б ось це висловлювання міністра Миколи Присяжнюка: «Зараз стратегічно важливо забезпечити надійну підтримку селянським господарствам, оскільки саме вони становлять основу аграрного сектору України. Хоча великі сільськогосподарські підприємства демонструють значні досягнення, більш як половину валового продукту в аграрному секторі виробляють саме одноосібники. Тому уряд планує спрямувати вагому частку бюджетних коштів, призначених для аграрного сектору, на підтримку селянських господарств».

Такі заяви додають оптимізму. Принаймні, у мене складається враження, що аграрне міністерство починає не лише помічати малих та середніх виробників сільгосппродукції, а й формувати свою політику з урахуванням їхніх потреб.

— БАБУНЮ, — мудрує п’ятирічний Іван, уважно розглядаючи її пальці, — вони в тебе товсті й покручені, як імбир. Ніби ти їх із землі викопала.

— Імбир, — пояснює шестирічний Яша, — то такий дуже пекучий овоч, який кладуть на сашимі. Бабуню, треба тобі посадити його на городі — будеш їсти!

Які розумні хлопчики, її правнуки. Іван живе в Києві, Яша — у Москві. Далеко, але цього року вже вдруге приїздять до прабабці. Малі з батьками побували в Єгипті, відпочивали в Ізраїлі, але тільки тут, на вистеленому оксамитовим споришем подвір’ї, їм справжня воля! Навіть про телевізор забувають: залюбки бавляться з котиками, майструють халабудки між кущами смородини, пасуть індичат. Непосидючі й спритні на вигадки: то надумали мишей наполювати для кітної Мурки, то зібралися фарбами розмалювати білих курей, щоб були гарнішими…Одне слово, стають нормальними дітьми. А яка їй радість, яка втіха! Чотири місяці тому знайшовся й третій правнучок, але той ще зовсім крихітний, ще не виповз із пелюшок у далекій Норвегії.

Традиції спільної боротьби грузинів та українців за національну волю

Винесений у заголовок цієї статті вигук Т. Шевченка у його розмові з видатним грузинським поетом А. Церетелі дуже влучно відображає міцний зв’язок між українцями та грузинами. Кілька тижнів тому ми мали чудову нагоду ще раз пересвідчитися у цьому завдяки акції «Герої України — на вершинах світу»: група українських альпіністів разом з грузинським побратимом встановили на одній з кавказьких гір барельєф провідника ОУН з надписом « Степан Бандера — Герой України» та червоно-чорний прапор. Альпіністи планують також воздвигнути там високий хрест на честь героїв ОУН — УПА. Учасник акції львів’янин Мар’ян Нищук зауважив, що у місцезнаходженні цього шпилю є певний символізм, адже з вершини імені Бандери добре видно й Осетію, і Чечню, і Грузію, і Росію, які навіть сьогодні залишилися частково поневоленими народами. Сумним, але цілком слушним є спостереження про те, що грузини більше знають про постаті С. Бандери чи С. Шухевича, аніж пересічні мешканці сходу України.

«Герої України — на вершинах світу» — це не перша креативна грузинсько-українська акція. У травні 2007-го українці проплили на козацькій чайці «Спас» до Грузії та назад, привітавши таким чином грузинський народ з Днем незалежності. Проводжав, зустрічав та нагороджував грамотами українських друзів Генеральний консул Республіки Грузія в Одесі З. Квачадзе.

Подібні акції дають чудову нагоду нагадати про історичні традиції спільної боротьби українців та грузинів за національне визволення, які зародилися ще у середньовічну добу, зміцнювалися протягом нового часу і найяскравіше втілилися у буремному ХХ столітті.

Якщо ви скажете павуку, що боїтеся його потворного і жахливого вигляду, це може стати першим кроком на шляху до порятунку від арахнофобії (боязні павуків), — стверджує Лайат Кларк у публікації, яка розкриває методи подолання людських страхів, опублікованій недавно в популярному американському виданні Wired Magazine.

Коли мова заходить про боротьбу зі страхами, основним методом корекції людської поведінки є метод позитивного підкріплення або звикання людини до об’єкта, що викликає в неї страх, за допомогою систематичної десенсибілізації (зменшення чутливості організму). Керування своїми емоціями за допомогою методу позитивного вербального підкріплення також досить ефективне: скажімо, якщо ви боїтеся павуків, то вам необхідно змушувати себе наближатися до них, повторюючи при цьому, що «цей павук мене не вкусить і я його не боюся».