Останній захисник
Байбузівка — одне з наймальовничіших сіл Савранщини. Через нього протікає гарна річка, від якої тягнеться безліч струмків — це дбайливі тутешні господарі зрошують свої городи. Будинки в Байбузівці ошатні. Біля кожного — ідеальний порядок. Поміж десятка крайніх осель ростуть величаві сосни. На галявинах квітне різнотрав’я — звіробій, шавлія, горицвіт, іван-чай та інше ароматне зілля тутешніх країв. Повітря таке — не надихаєшся. У кронах дерев стрибають білочки, виспівує різне птаство, з-поміж якого виділяється неперевершений голос маестро солов’я...
Серед цієї подарованої Богом краси Петро Федорович Рекочинський прожив усе життя. Його ноги не топтали тутешніх стежок лише трохи більше року — з березня 1944-го до літа 1945-го, коли відлунали радісні салюти Перемоги. Для всіх нас це свята дата. Можливо, Гітлер і мав технічні, наукові, дисциплінарні чи ще якісь переваги, але навряд чи в нього було стільки патріотів, здатних без зайвого слова стати на захист рідної землі, боротися за неї навіть ціною власного життя.
На щастя, Петро Рекочинський вижив у горнилі війни й повернувся додому, у Байбузівку. Чотири роки тому ми їздили вітати його з 85-літтям. Неквапливо гомоніли, ветеран згадував минуле. Повернувшись з фронту, почав працювати в колгоспі бухгалтером. Як сам казав, рахував дурно-трудодні. Через два роки одружився. Вирішив повінчатися з нареченою в церкві. За цей «злочин» хлопця тоді виключили з комсомолу. Перейшов працювати колгоспним бджолярем. І вже до кінця життя не розлучався з пасікою. Нас також охоче пригощав медом. Разом з дружиною виростили сина й доньку, надбали цілу зграйку онуків і правнуків...
Лише рік Петро Федорович Рекочинський не дожив до свого дев’яностоліття. Майже ніколи не хворів. Однак настав день, коли вранці йому стало зле, а ввечері попрощався з білим світом. Зупинилося серце. Пораючись біля вуликів, як же він любив слухати пташиний щебет! Мабуть, слухає й тепер, бо поховали чоловіка під крислатою шовковицею, в гіллі якої чимало пернатих квартирантів.
Уся Байбузівка прощалася зі своїм останнім захисником, який воював завзято й сміливо, кілька разів був контужений, а потім невтомно працював усе життя в рідному селі. В останні роки Петро Федорович потоваришував з молодим сусідою Олегом, якому й передав своє ремесло, ні, радше, мистецтво і вміння видобувати мед.
Звісно, це добре, коли корисна справа потрапляє в руки послідовників. Однак гірко від того, що навіть таке гарне село, як Байбузівка, не оминули новітні біди. Тут менше чути дитячих голосів. У школі скорочується кількість учнів. Багато осель спорожніли. Здавна села є носіями національних традицій, культури, мови. Не стане їх — що залишиться? Чому ж це не хвилює й не тривожить владу — як вищу, так і місцеву?
Втім, місцева, яка є найближчою до людей, робить те, що в змозі. Скажімо, байбузівський сільський голова Ігор Ісько є організатором і водночас активним учасником народного хорового колективу «Квітуча долина». Це, певна річ, радує. Але хочеться більшого: щоб у село прийшов газ, щоб з’явилися гарні дороги, щоб постали нові соціальні об’єкти. Тільки в такому разі припинимо говорити про демографічні проблеми. А заодно й доведемо: наші батьки й діди не марно проливали кров на фронтах Другої світової війни.
Павло ЗБРОЖКО,
голова Савранської районної ради
ветеранів війни, праці і військової служби.
Передплата
Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!
Вихід газети у четвер. Вартість передплати:
- на 1 місяць — 70 грн.
- на 3 місяці — 210 грн.
- на 6 місяців — 420 грн.
- на 12 місяців — 840 грн.
- Iндекс — 61119
Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.
Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.
Оголошення
Написання, редагування, переклад
Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:
- літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
- високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
- написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:
050-55-44-203, 050-55-44-206
