Суспільство «на голці»: як рятуватися?

Є надія, що будуть серйозні зрушення. Державна служба з контролю за наркотиками (ДСКН) підготувала проект програмного політико-правового документа — Національної стратегії України щодо наркотиків (на період до 2020 року), який планується обговорити у квітні на громадських слуханнях як у регіонах, так і на загальнонаціональному рівні.

Йдеться про стратегію як своє­рідну «наркоконституцію», яка регламентуватиме весь комплекс заходів з обігу наркотиків та контролю за ними, протидії наркобізнесу, залучення інститутів громадянського суспільства до вирішення проблем, пов’язаних з наркотиками, здійснення профілактики, лікування наркохворих та локалізації негативних наслідків наркоманії. Тобто в основу нової наркополітики буде покладено принцип людиноцентризму. Ця політика, по-перше, розглядатиме наркозалежну особу як людину, що потребує допомоги суспільства, і, по-друге, забезпечить збереження балансу між заходами контролю за наркотиками і доступності їх для тих, хто потребує відповідного лікування.

Програмний документ, на думку голови ДСКН Володимира Тимошенка, покликаний на основі врахування апробованого в інших країнах позитивного досвіду запропонувати інноваційний підхід до розв’язання проблем наркотиків в Україні.

Перші слухання відбулися в Одесі. До розмови, модераторами якої був Володимир Тимошенко та його радники, запросили представників наркологічної служби нашої області, лідерів та активістів громадських організацій «Віра. Надія. Любов», «Дорога додому», «Ера милосердя», «Разом за життя», які знаються на проблемі, мають чималий досвід роботи з людьми, залежними від наркотиків, з родинами, що потерпають від цього лиха.

Прикро, що навіть упродовж кількагодинної розмови не вдалося охопити обговоренням більшості проблем, які треба вирішувати як на законодавчому рівні, так і на місцевому.

Скажімо, не так давно ООН ухвалила резолюцію для України щодо реінтеграції наркозалежних, які звільнилися з ув’язнення, після перерви у вживанні наркотиків. Нам запропоновано створити необхідні умови для повернення осіб, які звільняються з місць позбавлення волі, до повноцінного життя і забезпечення їх адаптації до нових соціально-культурних умов; інтегрувати відповідні цільові програми, які включали б конкретні заходи зі створення умов працевлаштування, продовження реабілітації і лікування. А також залучення колишніх наркозалежних, які звільняються з ув’язнення, до життєдіяльності у нових соціальних умовах.

Де взяти на це грошей?

В Україні також планується створити та запровадити єдину систему моніторингу наркоситуації, що дозволить ефективніше здійснювати заходи з протидії наркоманії і боротьби з наркозлочинністю.

Зокрема, повідомив голова ДСКН, велику увагу в проекті стратегії приділено питанню розширення списку лікарських засобів, які розповсю­джуються за рецептом. Розробники стратегії мали за мету знайти здоровий баланс, лінію, де вони стають недоступними для тих, хто незаконно споживає наркотики, і легкодоступними для тих, кому лікарі призначають такого роду лікування.

Звучали слушні думки, що треба у першу чергу працювати над зменшенням попиту на наркотики, а не витрачати сили на боротьбу зі збутом, як це зараз робиться, адже відомо: саме попит формує пропозицію.

До цього питання ще повернемося не однораз, адже тема важлива й болюча для спільноти, тож і вирішуватиметься ґрунтовно, а не похапцем. Принаймні, хочеться в те вірити.

Людина, яка втягнулася в систему, живе не довше 2 — 3 років. Наркозалежність — це втрата особистості. Повернути людину саму собі — справа тяжка, матеріально дуже затратна, розтягнута в часі. Хтось запевняє, що й... абсолютно марна, мовляв, наркоманів колишніх не буває. Медики ж, зі свого боку, застерігають не бути такими категоричними. Якщо вчасно розпочати лікування наркозалежності, людина має шанс вижити.

Найчастіше на гачок небезпечної залежності потрапляють 15 — 16-річні діти. Основні причини — прагнення не відставати від компанії, удавана самостійність, бажання випробувати сильні незна­йомі відчуття, які так розхвалюють, а ще нудьга, звичайна дитяча цікавість і багато-багато нічим не заповненого особистого часу.

Можливо, комусь знадобляться й оці не складні для дій поради, які також звучали під час громадського обговорення. Як дізнатися, що ваша дитина вживає наркотики?

Продавці наркотиків перші порції зазвичай дають без грошей, щоб втягнути дитину в залежність, а вже потім витягувати належне. Існують ознаки, по яких можна запідозрити вживання наркотиків. Це особливо важливо для батьків, які хочуть захистити своїх дітей від наслідків наркоманії. Тож будьте пильними, примічайте зникнення з дому грошей, речей; виявлення шприца (голки від нього) або невідомого порошку; сліди від ін’єкції на внутрішній стороні передпліччя; незвичайне збудження, балакучість, плутану мову; вузькі або розширені зіниці… Будьте готовими до того, що навіть загрози фізичного впливу не налякають дитину й не примусять її зізнатися.

Наявність або відсутність наркотика в сечі та у крові визначає спеціальне токсикологічне обстеження в лабораторії наркологічної медекспертизи. Воно недороге й оперативне, доступне. За аналізами визначаються доза і вид наркотику, наявність у крові антитіл до препарату. При цьому антитіла, скажімо до марихуани, можуть виявлятися в крові протягом місяця після вживання.

Найкращим захистом від наркоманії, скажуть обізнані люди, є любов батьків, рівні, довірливі відносини в сім’ї і найголовніше — повна зайнятість дитини.

Яна СТАСІНА.