Комп’ютерно-піратська Одеса

Одеса, за словами регіонального представника компанії ««Майкрософт Україна» Євгена Дарушина, — місто специфічне. Тут розвинуті локальні торговельні мережі, є багато дрібних магазинів, і це, з одного боку, добре, адже свідчить про активність малого та середньо­го бізнесу. З іншого боку, саме в таких магазинах розповсюджують здебільшого піратське програмне забезпечення, чим заробляють додаткові гроші. Часто покупцеві навіть не пропонують інших варіантів, тож використання неліцен­зійних програм — далеко не завжди свідомий вибір з метою заоща­дження. «У цьому сенсі дуже важливо, щоб користувач розумів, що йому потрібно, чим відрізняється ліцензійний продукт від піратського», — підкреслив він і додав, що такі знання можуть вберегти комп’ю­тер та його власника від багатьох небезпек.

«В Одесі «Таємний покупець» пройшов багато точок продажу та обслуговування комп’ютерної техніки. І якщо в представництвах всеукраїнських мереж відсоток продажу неліцензійних продуктів достатньо низький, у локальних магазинах піратство процвітає, причому відкрито. Продавці не соромляться і пропонують встановлення піратських програм прямо в торговельному залі. Є, наприклад, така одеська мережа магазинів «Цитрус», то у них був практично стовідсотковий результат. Майже всім нашим «таємним покупцям» відкрито пропонували встановлення неліцензійного програмного забезпечення», — розповів керівник департаменту із захисту інтелектуальної власності «Майкрософт Україна» Юрій Омельченко. Причому він переконаний, що це робиться свідомо і з відома власників торговельних точок. Представник «Майкрософт» підкреслив, що в деяких магазинах покупцям не просто пропонували піратську продукцію, а й напряму відмовляли встановлювати ліцен­зійну. Така тенденція дуже небезпечна, оскільки покупець продавцеві довіряє, а в результаті отримує віруси, проблеми з комп’ютером і ще бозна-що.

Важливо розуміти, що використання піратського програмного забезпечення — це не лише порушення закону, а й одна з головних проблем, коли йдеться про інформаційну безпеку користувача. За даними компанії IDC, кожен четвертий сайт у світі, який пропонує завантаження неліцензійних програм, разом з ними завантажує і шкідливі програми на комп’ютер користувача. 43% контрафактного ПЗ у світі, встановленого з диска або завантаженого з Інтернету, несе серйозні ризики для користувача, а велика частина цього ПЗ взагалі не працює. За даними «Майкрософт Україна», 56% проаналізованих в Україні дисків з неліцензійним програмним забезпеченням містять віруси та інші шкідливі програми. Небезпечними є і файли, які можна завантажити зі всесвітньої павутини: понад 40% програм в українському сегменті Інтернету містять шкідливі елементи.

Серйозно ризикують не тільки приватні користувачі, а й компанії, які наважуються на встановлення неліцензійних програм на робочі комп’ютери. «Піратський контент, а це не лише програми, а й ігри, музика, фільми тощо, — це прекрасний «транспорт» для розповсюдження програмних блоків, які дають зловмисникам можливість отримати несанкціонований доступ до дедалі більшої кількості комп’ютерів. Над цим мало хто задумується, але всі ваші листи, фотографії, пін-коди банківських карток тощо можуть потрапити у чужі руки», — застеріг Юрій Омельченко. Так, за даними дослідження Harrison Group, компанії, які використовують неліцензійне ПЗ, мають на 73% більше шансів втратити цінну інформацію та на 43% більше шансів зазнати критичних перебоїв у роботі комп’ю­терних систем, ніж ті, хто послуговується ліцензійними програмами. При цьому, за даними IDC, вартість відновлення праце­здатності одного інфікованого комп’ютера становить близько тисячі доларів. Якщо ж виникають проблеми, пов’язані з неліцензійним ПЗ, ІТ-адміністратори витрачають зазвичай на 20 — 30% більше часу на вирішення цих проблем.

Окрім цього, неліцензійні програми повільніше працюють. Так, комп’ютери з ліцензійним Windows у 60% випадків завантажувалися в середньому на 56% швидше, ніж комп’ютери з піратським. ПК з ліцензійними Windows і Microsoft Office відкривали документи (наприклад Microsoft Excel) в середньому на 52% швидше у 75% випадків. Під час випробувань з друку текстових файлів ліцензійні ПК в половині випадків були в середньо­му на 56% швидшими, ніж піратські. Ліцензійна Windows продемонструвала набагато вищу продуктивність, а під час тестів із завантаження популярних інтернет-сторінок з текстом і графічними зображеннями ПК з ліцензійною Windows випереджали піратські версії. Використання ліцензійного програмного забезпечення заощаджує також споживання енергії і збільшує термін служби батареї.

Через поширення піратського програмного забезпечення Україна посідає одне з перших місць за кількістю комп’ютерів, підключених до так званих ботнетів. Це мережі інфікованих комп’ютерів, які створюються зловмисниками для атак на інтернет-ресурси, розсилання спаму тощо. Так, після закриття найбільшого ботнету Rustock виявилося, що Україна була на 7-у місці за кількістю комп’ютерів, включених до цієї мережі (45832 комп’ютери станом на березень 2011-го). Rustock щодня розсилав мільярди спам-листів, фальшиві повідомлення про виграш у лотереях та рекламу підроблених медичних препаратів (близько 60% спаму в світі). «Кожен комп’ютер з неліцензійним ПЗ має більше шансів потрапити до такої мережі і стати небезпечною зброєю в руках зловмисників. Нещодавно було зафіксовано низку випадків по всій Україні, коли віруси блокували комп’ютери і зловмисники вимагали гроші за розблокування», — розповів директор компанії Kudin Security Group Ltd., експерт з інформаційної безпеки Денис Кудін.

Хоча більшість людей вважає, що встановлений на комп’ютер антивірус вбереже їх від загроз, за словами Дениса Кудіна, сьогодні існує безліч програм-шкідників, здатних оминути цей захист. Серед головних ризиків для користувачів неліцензійного програмного забезпечення експерт з інформаційної безпеки виділяє такі, як зараження комп’ютера шкідливим програмним забезпеченням, викрадення персональної інформації, зламування систем онлайн-банкінгу та електронної пошти, про що вже йшлося раніше.

Одна з головних загроз стосується маленьких користувачів Інтернету. Не секрет, що більшість сучасних українських школярів активно засіла у всесвітньому павутинні і розміщує в соціальних мережах докладну інформацію про свої захоплення, персональні дані, відомості про батьків і найближчих членів родини. Це дозволяє зловмисникові зібрати інформацію про дитину і використовувати її не тільки для кіберзалякування (cyberbullying — одна з популярних тем 2011 року), а також для здійснення атак на домашній комп’ютер, використовуючи довірливість дитини.

Слід також пам’ятати про правовий бік питання. Партнер юридичної фірми ЛЕКСФОР Владислав Шаповал зазначив, що в питаннях використання піратських копій ризикують і ті, хто встановлює їх на власний комп’ютер, і розповсю­джувачі. В ідеалі, обидві сторони повинні нести відповідальність за порушення закону. Реально ж рейди наших правоохоронців у місця розповсюдження неліцензійного програмного забезпечення частіше пов’язані з бажанням вартових закону отримати «відступні». Так, одесити добре знають ринок «Книжка» в центрі міста, де відкрито реалізується піратська продукція. Іноді цей ринок прикривають, однак не надовго, буквально на кілька годин. Цікаво, що реалізатори за­звичай знають, у який день буде рейд, і заздалегідь до нього готуються. Більше не пощастило підприємствам, які встановили неліцензійні програми, адже, за даними Владислава Шаповала, іноді це правопорушення використовують як привід «завітати» в офіс бізнесмена. Корпорація «Майкрософт», за його словами, подібні прояви викорінення піратства не підтримує, однак боротьба з корупцією в Україні — не її функція.

Людмила ІВАЩЕНКО.