Безповоротна статистика

Слабка сильна половина

Справді, за тривалістю життя нас випередили не лише країни ЄС, але й Сінгапур, Гонконг, сектор Газа і майже всі колишні республіки СРСР. У рейтингу, складеному на основі статистичних даних Центрального розвідувального управлін­ня США, Україні відведено лише 14-е місце. За інформацією Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я, українці живуть на 10 років менше, ніж жителі Європейського Союзу та багатьох країн СНД. Зокрема, Україна посідає 150-е місце серед 223 країн світу за показником середньої тривалості життя.

Середня очікувана тривалість життя в Україні становить 69 років, у країнах ЄС — 74 роки, в країнах СНД: Грузії — 76,7, Молдові — 70,8, в Білорусі — 70,63, Узбекистані — 71,9 і т. д. При цьому середня очікувана тривалість здорового життя в Україні — 59,2 року, а в країнах Євросоюзу — 67 років.

За даними Держстату, кожен десятий українець не доживає до 35 років, а кожен четвертий до 60. «Смертність чоловіків працездатного віку перевищує аналогічний показник навіть у країнах, в яких валовий національний продукт у 4 — 6 разів нижчий, ніж у нашій країні», — зазначає голова Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я Тетяна Бахтєєва.

Таку ситуацію з чоловічою смертністю експерти пояснюють кількома факторами. Перший й основний — чоловіки займаються більш небезпечними і стресовими видами робіт (шахтарі, міліціонери, пожежники, монтажники тощо). Другий важливий фактор — чоловіки частіше за жінок вживають спиртні напої та палять. До речі, щороку 100 тисяч українців вмирають від куріння, з них близько 10% — пасивні курці. Причому, це лише офіційні дані. У більшості випадків причиною смерті вказується конкретне захворювання (інфаркт, інсульт, онкозахворювання).

«За статистикою, 80% людей, які захворіли на рак легенів, курять. Однак багато курців просто не доживають до власного раку легенів, оскільки вмирають раніше від хвороб, які спровокувало куріння. Наприклад, від серцево-судинних», — каже Олександр Заїка, лікар хар­ківської невідкладної допомоги.

Крім набуття хронічних захворювань від зловживання алкоголем (що також в підсумку скорочує життя), українці посідають одне з перших місць в СНД за отруєннями спиртними напоями. Так, у 2009 році в Україні на кожні 100000 осіб припадало 23,4 смертей чоловіків. Більше було тільки в Білорусі та Росії (44 і 25 відпо­відно).

На думку медиків, скорочує тривалість життя і невміння чоловіків протистояти стресу. «Українці виховані в пострадянських традиціях: чоловікам суспільство забороняє плакати і скаржитися. Але ж саме це дозволяє виплеснути емоції, зняти стрес. Як правило, сильна половина переживає все всередині себе, а отже, їхні організми швидше «зношуються», — зазначає психолог Олена Довга.

Дитяче питання

Насторожує експертів і ситуація з дитячою смертністю. За даними МОЗ, у перинатальному періоді (з 22-го тижня вагітності до 168 годин після народження) в Україні торік померли 5111 дітей, а у віці до року в нашій країні вмирає кожен сотий народжений. За словами Тетяни Бахтєєвої, рівень дитячої смертності в 2,5 раза перевищує європейські показники.

Проте якщо дивитися на статистичні показники, то можна резюмувати, що за останні двадцять років кількість дитячих смертей (від одного до 5 років) в Україні знизилася майже на 10%. Втім, можливо, це пов’язано з падінням народжуваності (зараз на 10 жінок у нашій країні припадає 15 дітей).

Однак привід для побоювання є: за двадцять років в Україні збільшилися випадки дитячої смерті вна­слідок захворювань дихальної та серцево-судинної систем, вроджених порушень розвитку системи кровообігу, інфекційних захворювань і хвороб нервової системи.

Вражають і цифри онкозахворювань серед немовлят: через новоутворення тільки в минулому році померли 27 малюків. Для порівняння: від хвороб органів травлення померло 24 дитини, від захворювань, обумовлених ВІЛ, —16, від туберкульозу — 2.

Хвороби століття

Багато в чому причина такої ситуації — погана система охорони здоров’я. До речі, в Україні один з найвищих у світі показників смертності від серцево-судинних захворювань — 64% в структурі загальної смертності (це близько 500000 осіб на рік). «У нашій державі 14 мільйонів людей перебувають на медичному обліку у зв’язку з серцево-судинними захворюваннями, близько мільйона — онкологічні хворі, ще мільйон — хворіють на цукровий діабет, ВІЛ-інфікованих в країні більше, ніж в інших країнах СНД та Європи», — зауважує Тетяна Бахтєєва.

Про неефективність вітчизняної системи охорони здоров’я свідчать і прості цифри: кількість ліжко-місць в Україні вдвічі більша, ніж у країнах Європи, а тривалість життя на 10 років менша. «У нас зараз на одне лікарняне ліжко, тобто на одного хворого, виділяється 83 ко­пійки на добу. Чи можемо ми вимагати від хорошого медика, щоб за цю суму він запропонував хворому якісну медичну допомогу?» — розмірковує Ірина Акімова.

Поганий стан медгалузі підтверджують і звичайні українці. Так, дані опитування міжнародного дослідницького агентства IFAK, проведеного в Україні навесні 2011-го, свідчать про те, що більшість громадян (68%) у цілому не задоволені існуючим рівнем державного медичного обслуговування. За результатами дослідження Інституту Горшеніна, лише 40% респондентів, захворівши, звертаються в державні поліклініки, 30% — вважають за краще лікуватися самостійно, 2,5% йдуть до народних цілителів, а 5,3% пускають усе на самоплив.

Але є й інші чинники, які звели нашу країну в ранг лідерів за кількістю смертей. Наприклад, низький рівень життя: українці економлять на ліках, продуктах харчування, відпочинку та спорті. Серед причин експерти називають і повну відсутність пропаганди культу здорового способу життя. «Реклама тютюну та спиртних напоїв перевищує розумні дози. Більше того, пиво в Україні рекламують відомі футболісти, для багатьох хлопців вони — кумири, на яких вони хочуть бути схожими у всьому. А от соціальної реклами, яка розповідала б українцям про користь спорту (до слова, регулярні фізичні навантаження продовжують вік на 20 років), здорового способу життя, про те, як боротися зі стресом, в Україні майже не існує», — пояснює Олена Довга.

Від чого помирають українці

За даними Держстату, у 2011 році зафіксовано такі причини смертей:

440352 осіб — хвороби системи кровообігу,

88889 — новоутворення (в основному онкологія),

25241 — хвороби органів травлення,

17774 — хвороби органів дихання,

8952 — самогубства,

6972 — туберкульоз,

6121 — хвороби нервової системи,

5791 — ДТП,

5561 — хвороби, зумовлені ВІЛ,

3882 — випадкові отруєння алкоголем,

2943 — хвороби сечостатевої системи,

2597 — утоплення,

2070 — випадкові отруєння,

1759 — пожежі.

Світлана ЄРЬОМІНА.
«Телевізійна служба новин».