Переглядів: 4149

Марюс ЯНУКОНІС: Українська різноманітність — велика цінність

Своїми думками про сучасну Європу, місце у ній Литви та України з читачами «Чорноморських новин» поділився заступник посла Литовської Республіки в Україні Марюс Януконіс (на знімку). Нещодавно він відвідав Одесу, зустрівся зі студентами Південноукраїнського національного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського та виступив на одному з місцевих телеканалів.

— Які переваги отримала Литва, ставши членом Європейського Союзу?

— Наша держава стала частиною найбільшої та найвпливовішої політичної й економічної спільноти в Європі, одного з найпотужніших світових гравців. Разом з членством у ЄС ми отримали доступ до європейського спільного ринку, свободу пересування, що є важливим для наших громадян. У Литви з’явилася можливість відстоювати свої інтереси не лише індивідуально як окремого суб’єкта з допомогою Європейського Союзу ми можемо говорити від імені 27 країн — членів ЄС, а не однієї. На міжнародній арені, для такої невеликої країни, як наша, це дуже велика перевага. А якщо висловитись у загальних рисах, ми стали членом демократичного сучасного об’єднання, яке, можливо, сьогодні переживає складний період, та все ж, скажу вам, кращої структури у Європі наразі нема.

— Який стан литовсько-української економічної співпраці, зокрема нас цікавить співпраця з Одеською областю?

— Якщо говорити про економічну співпрацю між нашими країнами, то минулого року ми досягли товарообігу в мільярд доларів. Це хороша цифра, але, на наш погляд, є ще великі перспективи. Ми хотіли б, щоб структура у торгівлі була більш диверсифікованою, бо зараз десь 60% усієї нашої торгівлі — це нафтопродукти. Мажейкяйський нафтопереробний завод, який належить польському концерну «Орлен», поставляє в Україну якісний бензин та дизельне паливо. Ми хочемо, щоб торгівля зростала, поширювалася на інші категорії та була більш різноманітною. Литовські інвестиції в Україну вимірюються цифрами 100 — 150 мільйонів доларів. Українські інвестиції в Литві — 20 мільйонів. У нас є кілька підприємств, які належать українському капіталові. Ваш «Рошен» придбав Клайпедську кондитерську фабрику, а група «Приват» — хімічний завод. Ми, як дипломати, котрі тут працюють, бачимо, що потенціал великий, відтак інвестиції могли б бути значно вагомішими. Найбільше Литва інвестує в Латвію, а також в Росію, Польщу та Нідерланди, Україна посідає п’яте місце. Ми розцінюємо вашу державу як надзвичайно перспективний ринок, тут є великі можливості для роботи. Водночас Литва — приваблива для українських компаній як ворота на ринки Європейського Союзу.

У вашому регіоні найуспішнішим є проект «Вікінг». Це потяг комбінованого транспорту, який проходить через Україну, Білорусь та Литву і з’єднує мережу морських контейнерних ліній Балтійського моря з аналогічною системою Чорного, Середземного та Каспійського морів. Загальна протяжність його маршруту складає 1753 кілометри. Потяг почав курсувати у лютому 2003 року. «Вікінг» — спільний проект залізниць Литви, України та Білорусі, а також портів Клайпеда, Іллічівськ та Одеса. Ми задоволені, що цього року з’явився регулярний графік руху цього потягу, а українська сторона пішла назустріч проекту, знизивши тарифи для товарів, які перевозяться. Головна мета проекту — залучати вантажі інших країн, транзитні вантажі, які ми могли б отримувати з Туреччини, країн Кавказу та Близького Сходу і цим транспортним коридором переправляти у країни Північної Європи і так само у зворотному напрямку. Ми знаємо, що вантажі є, але, зважаючи на велику конкуренцію на транспорті, за них треба боротися.

— Про безпеку. Під час недавнього референдуму в сусідній Латвії з надання російській мові статусу другої державної активізувалася російська військова авіація над Балтійським морем. Нещодавно російський військовий літак порушив повітряний простір Литви. Чи вважають литовці членство в НАТО гарантією свого суверенітету?

— Безперечно, членство в НАТО ми вважаємо гарантією нашої безпеки. Ми вибрали колективну систему оборони, ставши членом цієї наймогутнішої в світовій історії військової організації, котрій уже минуло 60 років, нам стало безпечніше, ніж до цього. Ми не вважаємо, що сьогодні Литві хтось загрожує, а інциденти, про які ви згадали, мали місце, вони трапляються час від часу. Але наш повітряний простір, а також небо сусідніх Латвії та Естонії патрулюють військові літаки країн — членів НАТО, які базуються поблизу Шяуляя і змінюються в порядку ротації. Наша країна під надійним захистом.

— Як у вас відбувається процес люстрації? Чим він відрізняється від аналогічних процесів у Чехії чи Польщі? Відомо, що недавнє оприлюднення деяких списків осіб, які співпрацювали з КДБ, викликало загострення в суспільстві.

— Вважаю, що сам принцип, коли збільшується доступ до колишніх радянських архівів і можливість громадянинові ознайомитися з ними, є позитивним чинником, який дозволяє суспільству краще збагнути історію, зрозуміти контекст, у якому ми жили впродовж 50 років у складі СРСР. Відкритість та прозорість дуже важливі у такій делікатній справі, як люстрація. Цей процес не повинен бути помстою. Насамперед, усе потрібно робити за законом та уникати штучного створення напруженості.

Стосовно того, чим литовський досвід люстрації відрізняється від чеського чи польського. Я не є фахівцем у цій галузі і достеменно не знаю подробиць, як відбувалися процеси у названих вами державах. Я так розумію, що цей досвід у кожній країні індивідуальний, з урахуванням місцевих особливостей та ступеня збереження матеріалів, які є в архівах. Є відмінності й у законодавчих базах країн. У Литві був період, під час якого кожен, хто хотів, міг добровільно признатися про свою співпрацю з органами КДБ. Тоді вирішувалося, чи може така особа займати певні посади, а чи її діяльність на певних посадах буде небажаною. Але насамперед процес люстрації — це очищення суспільства, яке відбувається в моральній, етичній площині.

— Яким чином Литва на державному рівні зберігає пам’ять про радянські репресії?

— Це частина нашої історії, а отже, й частина нашої освітньої системи, починаючи зі шкільного підручника історії, де цей період розглядається. Є музей, присвячений цьому періоду. Це унікальний Музей геноциду у Вільнюсі у колишній будівлі НКВД — МГБ — КГБ. Є й інші просвітницькі заходи, але, повторю, найперше — освітні програми, які починаються з середньої школи.

— І, наостанок, легке запитання. Скільки часу ви працюєте в Україні і що вам найбільше подобається в країні перебування?

— Я працюю тут півтора року. Найбільше мені до вподоби в Україні динамізм, динамічне суспільство, відкритість людей. Також подобається різноманітність країни, яка є дуже великою цінністю взагалі в Європі, хоча дехто це вважає недоліком і складністю у розвитку держави. Але, на моє переконання, різноманітність культурна, різноманітність поглядів — це цінність і це те, що робить вашу країну унікальною.

Розпитував
Володимир ГЕНИК,
голова Одеського регіонального комітету «Україна — НАТО».

 

 

Чорноморські новини

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

Вихід газети у четвер. Вартість передплати:

  • на 1 місяць — 70 грн.
  • на 3 місяці — 210 грн.
  • на 6 місяців — 420 грн.
  • на 12 місяців — 840 грн.
  • Iндекс — 61119

Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.

Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: chornomorski_novyny@ukr.net