Повернення одеського Мамая
З прес-конференції в Українському клубі Одеси
Вкрали картину. Отако серед білого дня, нахабно й цинічно, з великої сцени під час проведення Вишиванкового фестивалю. Коли нормальні люди культурно, як мовиться, відпочивали. Воно начебто й зрозуміло: щось таке українське, як той же Вишиванковий фестиваль, не всім тут до шмиги. Тож одні приходять ближче познайомитися з українською культурою (бо ж відомо: скільки культур та мов знає людина, тим вона більше — людина), і таких — переважна більшість. А інші приходять, щоби, вибачте, напаскудити.
Ото підійшло їх кілька дурисвітів — і за картину: нас тут, мовляв, попросили кудись перенести. Нахабно й цинічно. Їм повірили. І дарма. Отак завжди: повірять українці — кому ні в якому разі не можна вірити, а потім потилицю чухають. Не навчені й досі! І коли вже навчаться? Цілу історію давню крадуть, а вже культурних надбань — нелічено. То що таке в порівнянні — картина, якій ніхто не складав її мистецьку вартість? Бо цінність її — в іншому.
Картину «Одеський Мамай» молодий художник Дмитро Литвинов написав як символ Одеси. Тут усе: історія південного українського міста — вози з українським збіжжям, маяк, названий Воронцовським, бо не міг тоді бути названим якось інакше, розгорнутий сувій з планом Одеси, синя заплітка моря з білими чайками в небі, корзина повітряної кулі… Тут і гумор одеський, непідробний… І яскраві барви південні… А посередині сидить собі, ноги по-турецьки склавши, козак Мамай (а хто ж мав би там сидіти — стрілець московський?), і за спиною у нього наш славетний оперний. Сидить собі, на скрипочці грає, і скрипка та, як і рахівниця поряд нього, — також, як відомо, певні символи Одеси. За поясом у козака Мамая шабля крива, в бою з турком здобута, коли Хаджибей брав з побратимами-козаками, а під ногою — рушниця…
Отакий сюжет навибагливий… Організатори першого Вишиванкового фестивалю в Одесі вирішили подарувати картину місту — як символ Одеси, що уособлює її історію, особливості, її культуру… Та не склалося: дуже все це комусь не сподобалося. Було це ще 2009 року. А десь рік тому картина зненацька об’явилася. І де? В соціальних мережах. Та чомусь на тлі московських будівель та написів: ЛДПР, КПРФ, «Єдіная Россія», й навіть… МУР. Картину важко було упізнати: вся понівечена, заквецяна фарбою, ще й порізана. Аж тут знов несподіванка: сплюндровану картину підкинули до офісу одеської «Просвіти».
Дізнавшись про це, голова громадської організації «Одеське гайдамацьке з’єднання» Сергій Гуцалюк звернувся за порадою, чи й допомогою, до Художнього училища імені Грекова. Розповідає викладач училища Ірина Гусюк:
— Картина справила на нас жахливе враження: вона була вся деформована, порізана. Історія знає дуже багато фактів, коли знищували твори мистецтва, коли імперія нищила культуру, ми багато втрачали. Ця картина є символом Одеси, я б сказала, і жодна людина не має права знищувати культурні цінності, що створені руками іншої людини, що працює на благо й розвиток людини. Ми вважаємо, що це вандалізм. Що вони хотіли показати: своє безкультур’я? Троє наших студенток взялися відреставрувати картину: це Аня Маклакова, Катя Сивкова та Аліна Біда, усі троє наші активні студентки, майже відмінниці.
Дівчата розповіли, як повертали картині життя: підклеїли нове полотно, натягнули на підрамник, як замальовували написи та відновлювали всі барви. Це була непроста робота, але студентки знайомі з нею. Весь процес вони знімали на відео. Журналісти змогли порівняти, якою була картина після того, як побувала в руках вандалів, і якою стала після реставрації. Різниця вражаюча. Відтак козацьке товариство передає картину Українському клубу Одеси, з певністю, що вона буде тут на гідному місці.
Роман КРАКАЛІЯ.
Передплата
Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!
Вихід газети у четвер. Вартість передплати:
- на 1 місяць — 70 грн.
- на 3 місяці — 210 грн.
- на 6 місяців — 420 грн.
- на 12 місяців — 840 грн.
- Iндекс — 61119
Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.
Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.
Оголошення
Написання, редагування, переклад
Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:
- літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
- високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
- написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:
050-55-44-203, 050-55-44-206
