«Якщо громада довірить мені...»

Олександр Дилейко родом з далекого російського села. А Кірове стало для нього другою батьківщиною. Полюбив цю місцину, так би мовити, з першого погляду. Якось, у 1980 році, приїхав погостювати до родичів, і так йому припало до душі квітуче село, тутешній люд, що вирішив залишився назавжди. Згодом одружився. Тут у щасливої пари народилися донька Ольга й син Максим, а ось уже чотири роки не нарадуються Олександр з дружиною Оленою онучком Ярославом. Сім’я Дилейків добре відома в Кіровому своєю порядністю і працьовитістю.

— Мені завжди в житті щастило на хороших людей, на добрих вчителів, — каже Олександр Анатолійович. — Мабуть, не щастило на великі гроші, на легкі прибутки, бо ні обманювати, ні ошукувати мене, слава Богу, не вчили. Але ж моїм справжнім багатством є люди, серед яких живу, мої добрі вчителі, керівники, їхні поради, їхня підтримка, їхній досвід. І це, поза сумнівом, найцінніший скарб. Саме від них і перейняв я життєві й професійні навички.

Свою трудову діяльність Олександр Дилейко розпочинав простим будівельником на Кіровській птахофабриці, потім був механізатором, любив техніку. А ще всім своїм єством відчував подих землі, на якій працював. Саме тому, вступаючи до Одеського сільськогосподарського інституту, обрав спеціальність агронома. Зараз має звання вчений агроном.

Коли навчався в інституті, в Олександра народилася мрія: виростити на щедрій кіровській землі найвищий урожай пшениці, щоб з гектара зібрати по 50 центнерів зерна. І мрію свою здійснив! У 1994 році Кіровська птахофабрика посіла перше місце в районі, зібравши по 52 центнера з гектара. У ті роки це був дуже високий результат. І це його заслуга, тоді вже головного агронома господарства. Коли Олександр Анатолійович взявся за вирощування гречки, теж зумів домогтися найвищих врожаїв. Не раз приїжджали тоді до нього за досвідом агрономи з інших господарств, та й з інших районів. За високі досягнення в рослинництві неодноразово отримував відзнаки та подяки від керівництва району, області.

Працюючи на посаді заступника начальника Комінтернівського районного управління сільського господарства, разом з колегами домагалися найвищих результатів на Одещині.

Згодом знову повернувся до роботи у селі — очолив ПСП «Новоукраїнське», що в Свердловому рідного Комінтернівського району.

Праця на різних посадах — від робітничих до керівних — збагатила його великим досвідом адміністративної, організаторської, наукової та управлінської роботи. І сьогодні це є великою перевагою Олександра Дилейка та стане у нагоді, якщо односельці оберуть своїм головою. А ще у нього, шанованої у районі та області людини, добрі стосунки з керівниками різних установ, організацій та підприємств, що теж є запорукою плідної роботи в інтересах громади Кірового та сусідніх сіл, які входять до нашої сільради.

На жаль, в останні роки Кірове, Ониськове, Ставки переживають великий занепад. Щедра земля здебільшого заростає бур’янами, колись процвітаюча й орденоносна місцева птахофабрика знищена, квітучі сади вирубані, дороги розбиті, люди стають дедалі біднішими. Такі сумні реалії крають серце і не дають спокою Олександрові Анатолійовичу, людині принциповій та відповідальній, чуйній та не байдужій до проблем рідного села, району.

Сьогодні в Олександра Дилейка, справжнього патріота своєї малої батьківщини, визрів реальний і чіткий план, як змінити життя громади на краще. Одне з основних завдань його передвиборної програми — створення за підтримки райдержадміністрації нових робочих місць.

— Найважливіше, — впевнений Олександр Анатолійович, — щоб на селі була робота. Тоді у людей буде впевненість у майбутньому, буде достаток. І якщо громада повірить мені, обере сільським головою, то разом ми неодмінно досягнемо позитивного результату. А ще обов’язково будемо добиватися виділення коштів на ремонт дороги до Кірового та Ониськового, бо те, що маємо зараз, складно назвати дорогою.

Олександр Дилейко добре розуміє, наскільки багато важкої праці чекає на того, хто стане невдовзі сільським головою Кірового. Нелегко буде й зробити так, щоб орган місцевого самоврядування нарешті сповна відповідав своєму призначенню, щоб селяни, прийшовши сюди, завжди могли знайти підтримку й розуміння, щоб люди були впевнені: тут вони одержать від сільської влади реальну допомогу.

Знаючи Олександра Анатолійовича Дилейка багато років, знаючи його працелюбність, відповідальність і наполегливість, ми впевнені, що він зуміє добитися всього окресленого в його передвиборній програмі.

Віктор ДІДИЧ, інженер,
Олександр ЮЩЕНКО, механізатор.
Комінтернівський район,
с. Кірове.