Коли ми разом, ми — сила
Ідея соборності України у творчості Шевченка і сучасному житті
Традиційно все українське починається з Шевченка. Особисто в мене інші фаворити української літератури, але традиція є традицією. Отже, ідея соборності у творчості Шевченка має два напрями: радикальний (об’єднання етнічних українських земель) і помірковано-наївний, що збігається з метою «братчика» Костомарова у листі подяки до О. Герцена: «…мы бы желали, чтобы все другие Славяне соединились с нами в один союз, даже под скипетром русского царя».
Якою ж український геній насправді бачив Україну? Навряд чи ми колись дізнаємося про це, але гадаю, що власне поетові ближча патріотично-радикальна точка зору, а поміркована була розвинена: цензурою царату (Шевченка й так висилали, а могли б взагалі стратити); толерантністю й моральними принципами поета; відсутністю методів боротьби за радикальні ідеї соборності...
Саме у віршах Шевченко, просвітлений натхненням, забуває всі цензури й обережності. Пригадайте його слова:
…люде виростуть. Умруть
Ще незачатиє царята…
І на оновленій землі
Врага не буде, супостата…
Іноді я замислююсь, чому українців так вперто прагнуть розділити. Може, тому, що разом ми сила? Реп не мій формат, але «Гринджоли» співали правду: «Разом нас багато — нас не подолати». Нас багато — 45 мільйонів, але ми не разом. А ще Шевченко писав:
Чи є що краще, лучче в світі,
Як укупі жити,
З братом добрим добро певне
Познать, не ділити?
Борис Акунін, автор сучасних детективів, незважаючи на примітивність жанру, веде досить цікавий ЖЖ (живий журнал). Одного разу він спитав читачів, куди б йому радили поїхати за чимось українським: Київ — занадто місто, щоб передати національний дух, у Львові, на його думку, більше польського, навіть німецького, у Севастополі якщо й мають українське, то показувати не хочуть, а в Одесі взагалі лише «Привоз». Чи не прикро? У нас є Кам’янець-Подільський без польського, Полтава без російського, відроджений Батурин із палацом Розумовського, що не згірше від Зимового. Хіба цього недостатньо? Ні, недостатньо, бо ми, як написано вище, не разом.
Треба жити сучасністю, а не ділити героїв (до речі, майже всі видатні історичні діячі — далеко не святі, в тому числі й рівноапостольний Володимир Великий). Говорити про повний занепад ідеї єдності, на мій погляд, нечесно. А як же львівський живий ланцюжок від Шевченка до Бандери? А Чорноморське козацтво, яке й досі діє і втілює українську культуру по освітніх закладах? А одеський дитячий театр «Балаганчик», керівник якого з кращими учнями знімає в українських містах документальний фільм «Що про себе знають українці?», ставлячи доволі прості питання щодо традиційного українського побуту? А колекції вишиванок ХХІ століття Марини Лосєвої і Роксолани Богуцької? На перший погляд, це може здатися лише націоналістичною примхою, але це не так. Крок за кроком наростає культурний пласт незалежної єдиної України, і наша мета, мета сучасної молоді, поширювати ідею Соборності у побуті і мистецтві!
Ангеліна БЕЗНЕСЮК,
учениця 11-Б класу
Одеської ЗОШ № 15.
Передплата
Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!
Вихід газети у четвер. Вартість передплати:
- на 1 місяць — 70 грн.
- на 3 місяці — 210 грн.
- на 6 місяців — 420 грн.
- на 12 місяців — 840 грн.
- Iндекс — 61119
Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.
Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.
Оголошення
Написання, редагування, переклад
Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:
- літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
- високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
- написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:
050-55-44-203, 050-55-44-206
