Чарівний сніп від Центру української культури

Щоб подолати це, щоб відновити зв’язок з нашим корінням, щоб відродити українську культуру та дати їй нове дихання, Одеський обласний центр української культури вже четвертий рік поспіль до зимових свят проводить цикл різдвяних заходів «Сніп-рай».

У рамках цього циклу напередодні Різдва Христового у центрі відбувся концерт «Різдвяні дзвони». Під красунею-ялинкою зібралися актори, митці, журналісти, студенти та прості городяни. А на сцені — талановиті артисти з Одеси та області. Відкрив дійство виступ тріо бандуристок «Млада». Добре пізнавана мелодія «Щедрик» одразу створила у залі містичну атмосферу та наповнила серця відчуттям свята. Не можна було не згадати розсіяних по всіх усюдах родичів, бо старі образи самі стиралися з пам’яті. Не можна було не замріятись про майбуття, бо різдвяна пора — це час зустрічі з дивом. Підтримав святкову атмосферу виступ співачки Олени Таркановської та її учениці.

Різдво — давнє релігійне свято. Понад дві тисячі років тому в цей день народився символ воскресіння та вічного життя Ісус Христос. В Україні ця подія здавна прославляється піснями-колядками. Їх артисти центру та гості з області подарували присутнім безліч. Звучали «І про таїнство народження», і «Добрий вечір тобі», і «Пресвятая діва церкву збудувала», і «Нова радість стала»... А гурт з села Дачного Біляївського району привіз із собою цілий вертеп «Ой чи є, чи нема пан-господар дома?».

Класичним символом Різдва є також сніп колосся, що зветься дідухом. Дідух — уособлення зв’язку з давно померлими предками. Одеська область — одна з найхліборобніших в Україні, тому для нас він є дуже актуальним. Наші пращури, язичники, традиційно робили дідуха з найкращого снопа пшениці, зібраного під час жнив. Він пройшов до нас із глибини тисячоліть як талісман гарного врожаю. За часів християнства символ збагатився новим значенням. Є легенда, що у вертепі, де народився Христос, було дуже холодно, тому Йосип затулив шпарину в стіні снопом сіна. Зараз дідуха ставлять на видному місці — на покутті, під образами. Він був присутнім і на святі в центрі української культури.

Наступним після Різдва йде щедрий вечір. Маланку з Василем та Козу на «Різдвяних дзвонах» показав колектив «Калина» Ананьївського районного будинку культури. На Одещині чи не в кожному селі досі зберігається традиція в день з Маланки на Василя переодягатися в цих святкових персонажів. Вважається, що вони приносять щастя та добробут дому, до якого завітали, тому на них радо чекає кожна господа. Незграбна Маланка підмела і вимазала щіткою підлогу центру, а ганчіркою — піч. Як кажуть, «Маланочка чисто ходить, нічого в домі не шкодить». Більше мороки було із Козою. Її господарі довго не хотіли пускати до світлиці, але ж не пустити не можна, бо «де Коза ходить, там жито родить». Козу в домі треба радо вітати, почастувати її пшеницею і салом. Та, щойно переступивши поріг гостинного дому, від довгої дороги змучена Коза впала долу. Довелось шукати лікаря, який би її оживив. Перелякавшись великого шприца, Коза ожила і пішла у танець. Без Кози свято неможливе, як і без ситного столу. Почастувавши Козу, ананьївці почастували гостей центру смачними домашніми стравами та вином.

Основне завдання циклу заходів «Сніп-рай» — не просто ілюстрація українських традицій та звичаїв, а долучення до них широкого загалу. Тому центр української культури запросив одеситів на численні майстер-класи.

От, скажімо, яке Різдво без святкового столу? Традиційно на Святвечір готується дванадцять пісних страв. Найголовніша з них, без сумніву, кутя. Тож у центрі провели майстер-клас приготування куті. Інші страви — пісний борщ, смажена риба, тушкована капуста, голубці з рисом та морквою, вареники, січеники з гороху, пшоняна каша, салат з буряку та оселедця, калачі, гриби, узвар. Кожна страва символізує собою одного з дванадцяти біблійних апостолів. На проведення майстер-класу з виготовлення оберегів — ляльок-мотанок центр української культури запросив давніх друзів. А от майстер-клас з вивчення колядок, щедрівок та святкових пісень гостинно приймала загальноосвітня школа № 56. Приємно відзначити, що сучасні школярі вчилися із захопленням та виявляли щирий інтерес до української обрядової пісенності.

Ось такий сніп подарунків підготував обласний центр української культури одеситам, відірваним від лона природи та традицій свого народу, незмінно пов’язаних з роботою на землі. Магічний час зимових свят проходить швидко. Але ми сподіваємося, що тепло та натхнення, подароване нашим дружним колективом, залишиться надовго в душах та серцях гостей. Ми щиро вітаємо всіх земляків з Різдвом Христовим та зичимо щастя в Новому році!

Олена ХАЛІЛОВА,
провідний методист Одеського обласного центру української культури.