Кіпрський гордіїв вузол

Свого часу Юлія Тимошенко заявляла, що тільки в 2010 році на Кіпр з України неофіційно вивели майже 25 мільярдів доларів. Її соратники заявляли, що лише 8 мільярдів з них було виведено СКМ.

Відомості офіційної влади значно скромніші. Так, за даними Держкомстату, які озвучив «Кореспондентові» посол України на Кіпрі Олександр Дем’янюк, вітчизняні компанії вклали у 2010-у в острів суму у 6,5 мільярда доларів. Але навіть вона становить 92% від усіх інвестицій українців за кордоном. Зустрічний потік теж немалий. У 2010 році кіпрські компанії вклали в українську економіку 9,5 мільярда доларів — 22,5% від загального обсягу прямих іноземних інвестицій. Так маленький Кіпр, який до 1980-х експортував у СРСР лише картоплю й апельсини, став найбільшим зовнішнім інвестором України.

Звісно, ні для кого не секрет, хто стоїть за кіпрськими грошима. Сам віце-прем’єр Тігіпко визнає, що це гроші тих українських бізнесменів, які сховали їх від оподаткування за кордон. Уже рік Сергій Тігіпко обіцяє вирішити проблему Кіпру. Але результату не видно.

Найбільше ситуацію ускладнює те, що офіційно з 2004 року Кіпр не є офшором де-юре. Хоча і залишається ним де-факто. Вступивши до ЄС, Кіпр відмовився від частини суто офшорних оборудок, але замінив їх привабливою схемою оподаткування. Ця країна має одну з найнижчих ставок податку на прибуток у Європі — 10%, а на деякі види доходів — нуль відсотків.

В Інтернеті ви з легкістю знайдете з десяток сайтів, які вам докладно розпишуть, як створити офшор на Кіпрі. Отож вартість компанії: 2900 доларів. Щорічне утримання — десь 2000 доларів, оплачується з наступного року після реєстрації. Аудит коштуватиме від 2,5 до 5 тисяч доларів. Подача двох звітів — Annual Return, Annual Accounts (Dormant) — 1000 доларів. Ця сума сплачується, якщо компанія не вела діяльність, при цьому подається так званий «сплячий» (Dormant) звіт. У випадку, якщо компанія вела діяльність, то вартість зазначених послуг збільшується, при цьому сплачується податок на прибуток за ставкою 10%. Найприємніше для українських олігархів — прибуток кіпрських компаній від дивідендів, отриманих з-за кордону, не обкладають на Кіпрі корпоративним податком (ті самі 10%).
Сьогодні на 80% економіка Кіпру живе з юридичних і банківських послуг. Тому руйнувати радянську угоду не вигідно ні Кіпру, ні українським бізнесменам.

Ще в лютому українським журналістам випала нагода поспілкуватися з представником Pricewater-house Couperse Панікосом Тсіалісом. Як людина, причетна до переговорів з Україною, він запевнив, що українська сторона сама перенесла переговори з Кіпром щодо угоди про уникнення подвійного оподаткування. На запитання, чому Кіпр блокує переговори, Тсіаліс заявив: «Кіпр не блокує переговори. Переговорів зараз нема». «Я був у грудні в Україні, і знаю це з перших рук. Українська сторона попросила перенести переговори, — сказав він. — Українська сторона бажає уникнути наслідків певних податкових заходів безпосередньо всередині України. І нас попросили зачекати, поки будуть ухвалені певні законодавчі заходи».

За словами Тсіаліса, нову угоду планувалося підписати у 2011-у. Однак зараз він сумнівається, що цього року її буде укладено. Він також не зміг сказати, коли продовжаться переговори. «Ми готові до переговорів. Все залежить від української сторони», — з’явив Тсіаліс.

Водночас колишній міністр фінансів Кіпру Міхаліс Саріс наголосив, що Кіпр зацікавлений в існуванні нинішньої угоди про уникнення подвійного оподаткування.

У лютому кіпріоти в коментарях не виключали, що угоду може бути укладено до кінця 2011 року. Але зараз вже зрозуміло, що ніякої угоди не буде. Це ж треба бути самогубцем, щоби перерізати таку золоту жилу. Як одним, так і іншим.

Крім того, є питання наскільки прискіпливо може готувати закон віце-прем’єр Сергій Тігіпко, який сам, при продажу «ТАС-Коммерцбанк», оптимізував податки, використавши Кіпр. Принаймні так стверджує опозиція, зокрема Ксенія Ляпіна.

Скільки існує на Кіпрі компаній з українським корінням, порахувати неможливо. Але кожен благопристойний олігарх має там свою офшорку. Найбільше їх зареєстровано в Лімассолі та Нікосії. В першому, зокрема, прописано чимало бізнесу Ігоря Коломойського. Автор цих рядків скористалася нагодою перебування в Нікосії, щоб пошукати, як живуть кіпрські офіси українських олігархів.

Найлегше знайти кіпрські адреси бізнесу Ріната Ахметова. Вони вказані на офіційному сайті СКМ. SCM Limited, Julia House, 3 Themistocli Dervi Street, Nicosia 1066. Cyprus. Така офіційна адреса кіпрського офісу СКМ.

Вулиця Фемістоклі Дерві — неподалік від історичного центру столиці Кіпру Нікосії та є однією з головних бізнес-вулиць міста. Гуляючи тут, можна помітити, що найчастіше зустрічається вивіска — PriceWaterhouseCoopers. Її тут можна знайти легше, ніж ятку з газетами. Відома компанія, видно, добре заробляє на Кіпрі.

Вивіска PriceWaterhouseCoopers знаходиться і на бізнес-центрі Julia House. Поряд з вивіскою консульства Естонії.
— Чи тут знаходиться офіс компанії СКМ? — запитую на ресепшені.
— СКМ? Ні таких у нас нема, — відповідає секретар.
— Точно? Але я маю навіть їх телефон? 22555000. Це ж номер вашого центру? — запитую далі.
— Так. Номер є. Але зараз в їх офісі нікого нема, залиште своє питання, вони з вами зв’яжуться, — радить жінка.
Контакти секретар ретельно переписала в блокнот, але ніхто на них не відреагував.

Втім, хто саме займається справами СКМ на Кіпрі, «УП» підказав той-таки представник PricewaterhouseCouperse Панікос Тсіаліс. На залишеній ним візитці був номер телефону, ідентичний номеру кіпрської СКМ. Тому не дивно, що саме ця компанія рахувала до дня народження Ріната Ахметова, скільки коштують його активи.

За кілька кварталів від вулиці, де прописана СКМ, знаходиться Стасіну Авеню. Там нещодавно добудували Photiades Business Centre. Саме в ньому прописана Mabofi Holdings Limited, 100-відсоткова «дочка» Group DF Дмитра Фірташа, яка в Угорщині веде боротьбу за газотрейдера Emfesz. Але замість Mabofi в офісі за скляними дверима сидить юридична компанія Horwath DSP Limited. Там теж нічого не можуть сказати про Mabofi.

«Interpipe group» прописаний в Нікосії на вулиці Кеннеді. Там поміж кафе та магазинами декору розташований непримітний бізнес-центр. Але в офісі №401 замість «Interpipe group» — компанія Hewitt.

І вже майже на околиці Нікосії є офіс, де зареєстрована компанія, яка отримала кошти від продажу «Правекс-банку». Але в суботу, коли туди дістався кореспондент «УП», цей офіс був закритий. Тож хто посприяв забезпеченню спокійного життя київського мера, залишилося загадкою.

На іншому кінці Нікосії, в районі небагатих приватних будинків, є ще один офіс, що обслуговує українців. Це — «Ledra House». Там «Українська правда» намагалася з’ясувати, чи пов’язана з Валерієм Хорошковським кіпрська компанія «Дарсен Сервісез Лімітед», яка зруйнувала на Новий рік садибу Казанського на Подолі. Прихопивши список фірм, які так чи інакше пов’язані з медіа-активами Хорошковського, кореспондент «УП» запитав в секретаря, чи зареєстровані вони тут. Секретар довго перепитувала назви, але таки підтвердила прописку «Дарсен Сервісез Лімітед» та «Арт Фокс Студіос Лімітед» — ще однієї кіпрської фірми, яка влітку 2010 року від імені Валерія Хорошковського придбала компанію-виробника розважального шоу «Студія Квартал-95».

— На жаль, юриста зараз нема, і навряд чи він захоче з вами зустрітися, але я можу лишити вам його e-mail, — сказала секретар.

Коли ж «УП» спробувала повернутися у цей офіс наступного дня і показала список із семи фірм, які теж можуть мати стосунок до Хорошковського, то кореспонденту довелося познайомитися з почесним консулом Белізу Христодулосом Васіліадісом. Бізнес-центр виявився також і резиденцією почесного консула. Цей неголений чоловік у спортивних штанях виявився вельми недипломатичним і в агресивній формі відмовився повідомляти будь-що про ввірені йому офшори.

Взагалі юристи скептично ставляться до спроб шукати українські корені на Кіпрі. Як і в Україні, там є просто цілі бізнес-центри, які працюють з клієнтами з тієї чи іншої країни.

А от дізнатися реальних власників (бенефеціаріїв) вам не допоможе навіть Нацбанк Кіпру. Хіба що це буде урядовий запит. Ця країна надійно оберігає спокій своїх клієнтів, які годують її економіку. Все, що ви зможете витиснути з цієї країни, — за 7 євро купити виписку про директора та акціонерів.

Саме так, щоправда через британський сайт, «Українська правда» дізналася свого часу про белізьких родичів донецької компанії «Альтком», яка є одним з головних підрядників «Євро-2012».

Згідно з українським реєстром, мажоритарними акціонерами ТОВ «Шляхове будівництво «Альтком» є дві компанії-нерезиденти — Eurobalt Limited (56%) та Sorena Export Limited (43%). Вони значаться в українському реєстрі як англійські фірми. Хоча насправді, як виявилося, їх корені ведуть до Белізу, офшорної країни, що донедавна носила назву Британський Гондурас.

На момент створення Eurobalt Limited було випущено аж дві акції на суму 2 фунти стерлінгів, які належали белізькому Trinitron Investments Limited. Директорами компанії Eurobalt Limited записана кіпріотка на прізвище Лана Замба та компанія Trinitron Investments Limited. У листопаді цього року вчителька йоги Лана Замбе зізналася, що є лише фіктивним директором британської компанії Eurobalt Limited, якій належить пакет акцій донецького підприємства «Альтком».

Як пише Kyivpost, жінка одночасно очолює загалом 23 компанії у Великобританії, за що отримує щомісяця $534 заробітної плати.

На Кіпрі ви можете зустріти такого «фасадного» директора фірми у сувенірному магазинчику чи ресторані. Адже, як стверджує директор кіпрської газети Financial Mirror, лише близько 5 тисяч іноземних компаній, що реально працюють у країні, мають справжній офіс і наймають співробітників. Ще близько 25 тисяч фірм наймають одного-двох співробітників, але мають фіктивний офіс у житловому будинку. А 160 — 190 тисяч фірм — не мають ні офісу, ні співробітників, лише директора. Таку от Лану Замбе.

У 2010-у році на острові Афродіти було зареєстровано 1800 компаній з українським та російським капіталом. Після того, як Кіпр запровадив новинку — реєстрацію через інтернет, їх кількість ще зростатиме. А тому українським чорнобильцям і багатодітним матерям ще довго не бачити грошей на свої пільги.

Тетяна НІКОЛАЄНКО.
«Українська правда».