Про свято мови і проблеми культури
Приозерне — молдовське село в Кілійському районі, яке мало чим відрізняється від інших у Буджаку. Добротні будинки, зведені в 60-х — 70-х роках минулого століття, складають враження про благополуччя селян. І лише занедбане, порожнє, без вікон і дверей приміщення помпезного колись будинку культури повертає нас у сьогодення.
Це не просто напівзруйноване приміщення — це, на жаль, візитівка нашого суперечливого, хочеться вірити, що тимчасового, перехідного періоду. В сільській місцевості він особливо складний, адже сьогодні кожне друге село не має суб’єктів господарської діяльності і наразі не відчувається перемін до покращення. Село як система взаємодії різних, але тісно пов’язаних між собою взаємозалежних компонентів життєдіяльності (матеріальних і духовних), стрімко занепадає. Для України подібні процеси особливо небезпечні, адже село, незалежно від національного складу, було і поки ще залишається хранителем унікальних етнокультурних традицій. Саме село, а не місто, репрезентує ідентичність болгар і гагаузів, молдован і росіян, українців. У селі ще збереглися залишки традиційно-побутової культури, історична пам’ять, мова. Тут, попри всі негаразди, продовжують виховувати людину освічену, сумлінну і працьовиту. Виховання морально-етичних якостей особистості ще базується на глибоких традиціях етнопедагогіки. Але з кожним роком ситуація ускладнюється, і лише школа залишається чи не єдиним закладом, який, поєднуючи освітянські і виховні функції, частково вирішує ще й культурно-освітні завдання державних установ, що припинили своє існування.
З такими роздумами зайшли ми до ошатної сільської школи, атмосфера якої ще вселяє надії та оптимізм. Тут 19 листопада в рамках фестивалю молдовської культури та мови, після закінчення семінару вчителів молдовської мови та літератури, проведено одночасно два заходи — конкурс поетів-початківців і «круглий стіл» за участю делегації молдован із Чернівецької області. Зустріч, організаторами якої стали Всеукраїнська національно-культурна молдовська асоціація, педагогічний колектив приозернянської школи, за підтримки Міністерства культури України, Кілійської районної державної адміністрації, обласного управління культури і туризму, виявилася вельми продуктивною. Запорукою креативності проведених заходів є набутий досвід минулого. Він достатньо багатий і змістовний, адже президент асоціації Анатолій Фєтєску щороку організовує і проводить в молдовських селах Одещини цілу низку подібних заходів.
Одне із питань, на яке звернули особливу увагу учасники «круглого столу», стосувалося молдовської ідентичності. Проблема не нова, але актуальна для кожної етнічної групи на теренах Одещини. Суть у тому, що кожне етнічне утворення прагне зберегти свою ідентичність, а це можливо лише за умов формування відповідних стереотипів, стереотипних форм поведінки, розуміння індивідом, групою індивідів унікальності своєї культури. Чинників формування цих стереотипів чимало, але найбільш дієвими сьогодні слід визнати ще існуючі залишки звичаєво-обрядової культури, мову, регіональну історію.
За останні два десятиліття саме ці питання були визначальними в роботі управління у справах національностей і міграцій, національно-культурних організацій молдован всеукраїнського, обласного, районного і сільського рівнів. Важливо, що ця робота різновекторна, системна, а відтак і результати її вагомі. Проведено і видано матеріали кількох міжнародних конференцій з вивчення актуальних проблем історії та культури молдован Одещини та інших регіонів України. Діють школи і класи з молдовською мовою навчання, які забезпечені відповідними підручниками. Молдовською мовою надруковано і поширено по області монографічне видання В. Статі «Молдовани України». У справі утвердження молдовської ідентичності важко переоцінити значущість проведення фестивалів, календарних свят. Десятки конкурсів шкільних, творчих груп, колективів художньої самодіяльності, безперечно, відіграли важливу роль у збереженні цілісності молдован як самобутньої етнічної групи. Час довів: вона здатна до опору руйнівній дії зовнішніх чинників, спрямованій на зміну ідентичності. Ця стійкість значною мірою є результатом колективних зусиль усієї молдовської громади за останні двадцять років.
Водночас, обговорення актуалізувало кілька важливих питань, що потребують особливої уваги. Йдеться про необхідність посилення роботи щодо дослідження і популяризації традиційної культури молдован Одещини. Важливим є виявлення запозичень культурної спадщини молдован носіями інших культур, залучення до цієї роботи студентів молдавського походження.
В’ячеслав КУШНІР.
Передплата
Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!
дворазовий вихід (четвер та субота з програмою ТБ):
- на 1 місяць — 50 грн.
- на 3 місяці — 150 грн.
- на 6 місяців — 300 грн.
- на 12 місяців — 600 грн.
- Iндекс — 61119
суботній випуск (з програмою ТБ):
- на 1 місяць — 40 грн.
- на 3 місяці — 120 грн.
- на 6 місяців — 240 грн.
- на 12 місяців — 480 грн.
- Iндекс — 40378
Оголошення
Написання, редагування, переклад
Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:
- літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
- високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
- написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:
099-277-17-28, 050-55-44-206
