Статті останнього номера

Переглядів: 70

Повернімось у реальний час

Мій знайомий, скептик за натурою, запевняє, що сучасна українська дипломатія є безперервним ланцюгом помилок і промахів. Незалежність, що впала з неба, відібрала у лідерів, як і в населення, здатність тверезо дивитися на речі. Вона замінила реальність мрією. Понад тридцять років ми намагаємося повернутися у реальний час. Не протверезила навіть війна. Коли на фронті бракує снарядів, у тилу зносять пам’ятники, перейменовують вулиці, перебирають образи минулих століть. Стріляємо не вперед у ворогів, а назад — у себе. І найчастіше потрапляємо у ціль.

До саміту – лічені дні

Нема сенсу вкотре занурюватися в давню історію. Помилок та промахів достатньо і сьогодні. Деякі з них вже відіграли негативну роль, деякі продовжують шкідливо впливати на українську політику. З недавнього минулого виділимо так званий контрнаступ 2023 року. З актуальних подій року нинішнього назвемо підготовку до червневого Саміту миру у Швейцарії. І те, й інше — продукти доморощеної пропаганди, склепаної нашвидкуруч київськими чиновниками для підняття духу населення. Але якщо з провалом «контрнаступу» і підняттям духу все зрозуміло (це призвело до зворотного результату), то із Самітом миру ми продовжуємо пов’язувати надії на швидке закінчення війни і неминучу поразку агресора.

Переглядів: 67

Міст до членства в НАТО

Сполучені Штати постійно шукають можливості для того, щоби посилити оборонні спроможності ЗСУ, у тому числі в умовах збільшення інтенсивності атак росіян на Харківському напрямку. Це можна сказати і про рішення президента Байдена, яким він фактично змінив позицію США щодо застосування Україною американської зброї по об’єктах на території росії поблизу кордону. Водночас Україна може розраховувати на більшу підтримку в процесі інтеграції до НАТО, а також у посиленні її військового потенціалу в майбутньому, щоб міцно протистояти будь-якій потенційній агресії.

Про це та інше в інтерв’ю «Укрінформу» (https://www.ukrinform.ua) у Вашингтоні розповів старший директор з питань Європи Ради нацбезпеки США Майкл КАРПЕНТЕР.

Переглядів: 87

Свято рідної книги

Уже завтра, 7 червня, стартує «Інтелект-форум 2024», у рамках якого відбудуться XXIV Всеукраїнська виставка-форум «Українська книга на Одещині» та  Всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародною участю «V ОдесаБібліоСаміт». Більшість заходів із широкої програми форуму проходитимуть на території його господині — Одеської національної наукової бібліотеки (вул. Пастера, 13).

Проведення цього загальнонаціонального заходу, підкреслюють його організатори, є свідченням того, що повномасштабна ворожа агресія не здатна зупинити культурно-мистецький рух у країні. І в ці дні Одеська національна наукова бібліотека вже вкотре стане місцем зустрічі книголюбів, письменників, фахівців видавничої справи, науковців, літературознавців, мистецтво-знавців, ілюстраторів книги, бібліотечних фахівців і широкої громадськості.

Переглядів: 72

Про тарифи і податки

З першого червня в Україні зросли ціни на електроенергію, нас попереджають: довготривалі відключення світла — надовго. Найближчим часом зростуть ціни і на пальне, прогнозується підвищення податків.

Які зміни чекають на українців найближчим часом — у матеріалі, підготовленому журналістами ТСН.ua.

Переглядів: 72

...І цим побільшив славу міста

Здавалось би, яке відношення до Одеси мав видатний український мандрівник, учений Микола Миклухо-Маклай? А таки мав! Про це говорили всі, хто брав слово під час відкриття меморіальної таблиці на його честь на будинку по вул. Пастера, 36, у якому жив видатний учений Ілля Мечников і де кілька разів на якийсь час зупинявся Микола Миклухо-Маклай.

Подія, на перший погляд ординарна, зібрала немало людей. Виступали краяни відомого мандрівника з міста Малин Житомирської області. Вони говорили про те, як пишаються земляком, про музей його імені. Виступали представники одеської наукової громадськості. І, звичайно ж, скульптор Микола Худолій, автор пам’ятної дошки. А найбільшою радістю ця подія, без сумніву, стала для Антона Гриськова, бо увінчала багаторічні пошуки цього знаного краєзнавця.

Переглядів: 76

Кілька тез до розмови про воєнні і «повоєнні» справи

Кілька днів тому Український католицький університет провів семінар, де йшлося про бачення повоєнного майбутнього і, найважливіше, — тих головних завдань, які потребують першочергової уваги інтелектуальних середовищ. Я скористався цією нагодою, щоб поділитися кількома своїми тезами. Вони аж ніяк не вичерпують предмет, а суто відображають пріоритети, які, на мою думку, варті особливого ставлення.

Бажання розпізнати риси повоєнного часу — цілком природне. Проблема в тому, що на відміну від аналогів, коли війни такого глибокого характеру впливали на світоустрій, майбутнє того, чим завершиться війна росії проти України, залишатиметься невідомим ще довго. Ми не перебуваємо ані в Тегерані 1943 року, ані в Ялті 1945-го, якщо взагалі можна проводити паралелі з Другою світовою війною.

Переглядів: 72

Місце, де панує пам’ять

Минулого тижня в культурному житті Одещини сталась важлива подія — народився новий музей «Територія пам’яті» (Одеса, Головпоштампт, вул. Садова, 10).

Ця культурно-історична локація, покликана доносити правду про злочини геноцидів, «вчинені з наміром знищити, повністю або частково, національну, етнічну, расову чи релігійну групу», давати змогу бачити наслідки цих страшних злочинів всюди, де вони скоювалися, й усвідомлювати невідворотність покарання за них. Музей розповідатиме про Голокост, Голодомор, депортацію кримських татар, геноциди в інших країнах світу, а також про акти геноциду українського народу, організовані та здійснені російською федерацією під час нинішнього широкомасштабного російського вторгнення.

Переглядів: 70

За обрій...

Коли потрапляю до своєї майстерні, то часто милуюсь портретом Івана Івановича Козирода, який я намалював три роки тому, невдовзі після того, як на 98-у році життя цей чоловік овдовів. Погляд портретованого спрямований у майбутнє із думками про минуле… Тепер, коли Івана Івановича не стало, ця графічна робота набуває підвищено емоційного звучання як свідчення тривалих і високих переживань мудрої людини, сприйнятих через призму часу, як артефакт, набуток історії.

Пригадую, це був короткий сеанс у його квартирі, не більше 30—40 хвилин. На порозі свого століття господар охоче погодився на поді-бний контакт, я ж боявся його втомити, що тільки додавало роботі емоційності. «У мене тепер багато часу», — не раз наголошував мій візаві. Конструктивна форма схоплювалась відразу, а пластичне обличчя «ліпилося» легко. Як не погодитися з тими, хто стверджує, що літню людину малювати значно цікавіше, адже на її обличчі прочитується біографія. Це вже був другий мій портрет шанованого Івана Івановича. Перше, дещо гротескно вирішене, зображення я створив десь у 2018-у і подарував Козиродам, але, на відміну від останнього, ніколи не показував на публіці.

На певному етапі у моє життя ця особистість увійшла природно, як закономірність — на одних і тих самих частотах у потрібний час у потрібному місці. Зараз не пригадаю деталей, але, швидше за все, наше знайомство відбулося на одній із виставок 2010 року, можливо, наших спільних знайомих — Степана Химочки чи Зої Пасічної, а можливо, й на черговій ретроспекції Михайла Жука, яку проштовхував невтомний Тарас Максим’юк. Незважаючи на 35-літню вікову різницю, ми відчували духовну спорідненість, що завжди робило наше спілкування змістовним і невимушеним.

Переглядів: 70

Конфесійна палітра

В Україні представлені громади понад 90 різноманітних релігійних конфесій і течій.

За даними Державної служби з етнополітики й свободи совісті (колишня Служба з питань національності й релігії), на 1 січня цього року в Україні було 36195 релігійних громад, 552 монастирі та 201 духовний навчальний заклад. Найбільше релігійних громад і монастирів на Львівщині (3157 і 72 відповідно) До слова, на Одещині, яка у цій статистиці — у середині списку, діють 1325 релігійних громад і 25 монастирів.

Переглядів: 65

Мандрівник, учений, гуманіст

28 травня, у Всеукраїнський день краєзнавства, в Одесі відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки вченому-мандрівнику і гуманісту Миколі Миколайовичу Миклухо-Маклаю (1846—1888), який неодноразово відвідував наше місто. За видатні заслуги перед світовою спільнотою у сфері науки й захисті прав людини у 1996-у, коли відзначалося 150-річчя від його дня народження, ЮНЕСКО ви-знала знаменитого дослідника Громадянином світу.

Від імені Одеської міської ради вітальне слово перед присутніми, а серед них було й чимало студентської молоді, виголосив її секретар, доктор політичних наук, професор Ігор Коваль. Він відзначив багатогранність постаті М.М. Миклухо-Маклая в світовому інформаційному просторі, його всеосяжні енциклопедичні знання, здобуті в провідних європейських університетах, та стремління використати їх на благо всього людства. Ігор Миколайович, історик за фахом, багаторічний ректор Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова, підкреслив, що тільки несприятливий збіг обставин не дозволив свого часу Миклухо-Маклаю стати одеситом й обійняти посаду викладача у щойно заснованому тут університеті.

Переглядів: 62

Десять днів дитячого кіно

Упродовж десяти днів в Одесі та ще десяти містах України триватиме найбільший український кінофестиваль для дітей і підлітків Чілдрен кінофест

Глядачам і глядачкам покажуть новинки анімації з Великої Британії, Люксембургу, Франції, Ірландії, Угорщини, Словаччини, Чехії та Норвегії, пригодницьке кіно з Нідерландів та Німеччини, класичну космооперу від знаменитого автора коміксів Мьобіуса, добірку найкращих короткометражних стрічок, знятих дітьми, зокрема й торішнього переможця цього кінофесту.

Переглядів: 55

Дослідники історії Землі, або Навіщо Україні криголам «Ноосфера» в Антарктиці

Придбаний Україною напередодні великої війни криголам «Ноосфера» здійснив вже три рейси до Антарктики. УНІАН (https://www.unian.ua) дізнавався, як використовується судно та чим займаються на його борту українські науковці.

Приблизно три роки тому купівлю океанського криголама «Джеймс Кларк Росс» у Великої Британії назвали історичним моментом для України. Саме це науково-дослідне судно понад чверть століття тому доставило на Південний полюс першу українську експедицію, а тепер стало важливою ланкою у дослідженнях Світового океану та полярної логістики.

Переглядів: 84

Тренерський почерк Пасічника

Як ми уже повідомляли, нещодавно відбулася відкрита першість Одеської області зі спортивного багатоборства на честь громадсько-політичної газети «Чорноморські новини». Натхненник змагань і їх головний арбітр — заслужений тренер України, майстер спорту міжнародного класу Микола Пасічник.

Микола Антонович регулярно організовує турніри серед вихованців і своєї школи, й інших шанованих тренерів, аби вони помірялися силами, продемонстрували нові прийоми боротьби, які освоїли на заняттях, а ще — весело і смачно (бо у фіналі особисто готує учасникам змагань богатирську кашу) провели дозвілля після змагань.

Цього разу до змагань долучилося 52 вихованців фізкультурно-спортивного товариства «Динамо», спортивного клубу поліції «Патріот», ГО «Дбайливе серце». 22 із них здобули перші місця у своїх вікових і вагових групах.

Утім, того дня усі стали переможцями, на чому й наголосив у своєму вітальному листі редактор «Чорноморських новин», заслужений журналіст України Іван Мельник:

Переглядів: 96

Чи можливий душевний мир у час війни?

Перша й інстинктивна відповідь на поставлене запитання, звичайно ж, негативна. Слова «мир» і «війна» є антонімами і взаємно виключають одне одного. І чи не злочинним було б відчувати мир у душі, коли щодня гинуть люди? А до Гарнізонного храму у Львові страшно підходити, бо неминуче натрапиш на черговий похорон загиблого воїна. То як на це дивитися спокійно? Отож логічною виглядає відповідь, що справжній душевний мир настане лише тоді, коли війна закінчиться справедливим фіналом, а її винуватці будуть покарані.

У цій фразі ключове слово — «справедливим». Справедливість справді є засадничою передумовою того душевного миру, яким заспокоїться серце кожного українця. Справедливість для українців — одне з найважливіших понять. А протест проти несправедливості — це чи не найпотужніша пасіонарна сила. Згадаймо, чому Євромайдан переріс у Революцію Гідності? Бо коли народ побачив, як побили неозброєних студентів, то сказав собі: «Це несправедливо!». А чому свого часу піднялись на спротив дисиденти? Та тому, що сказали собі: «Арештовувати поетів і письменників лише за вільне ненасильницьке слово — це несправедливо!».

Переглядів: 106

Адвокатська місія Церкви

Ми знаємо, яким важливим є кожен голос адвокації України у різних куточках світу. Ще один такий потужний голос на захист України й українців прозвучав у Римі під час 79-ї Генеральної асамблеї Єпископської конференції Італії, що відбулася 20–23 травня.

«Україна потребує підтримки демократичного світу», — закликав владика Михайло Бубній, екзарх Одеський та голова Патріаршої комісії у справах монашества, який за дорученням блаженнішого Святослава був делегатом від Української греко-католицької церкви.

Переглядів: 108

Фантомний біль «Стамбула»

Щойно ситуація на фронті стабілізується, з нафталіну дістають спогади тих, хто особисто був присутній при спробах домовитися з кремлем. Таких спроб з 2014 року було зо двадцять, а від початку масштабного вторгнення військ агресора на нашу територію — не менше п’яти з обох боків. Але цікавою є лише стамбульська попередня домовленість. Тоді була можливість прямого контакту між путіним і Зеленським.

Джонсона там не стояло

Досі не відомий текст нібито існуючого документа 2022 року, підготовленого після відведення російських військ від Києва. Одна з версій — проєкт угоди підготували за участю посередників: президента Туреччини Раджепа Ердогана та московського олігарха Романа Абрамовича. На папері нібито зафіксували вимоги та побажання воюючих країн. З варіантами та доповненнями, що могли виникнути у процесі переговорів. Цікаво, що «чернетки» документа з’явилися у розпорядженні засобів масової інформації одразу ж і почали кочувати із газети в газету. Для серйо-зних переговорів це не характерно. Але спрацювала магія авторитетів. Серед коментаторів виявилися представники чинної влади України, чиновники кремлівської адміністрації і навіть прем’єр-міністр Великобританії Борис Джонсон.

Переглядів: 102

За зраду нема пощади

З  колишніх «антимайданівців»

Співробітники Служби безпеки України викрили агентурну групу фсб рф, яка займалася розвідувально-підривною діяльністю на Одещині. З-поміж іншого, фігуранти зливали ворогу координати об’єктів залізничної інфраструктури, удари по яких мали частково зупинити рух потягів у регіоні.

За даними слідства, керівником агентурної групи був одесит, інструктор з рукопашного та ножового бою, один із активістів одеського «антимайдану». Чоловік особисто перебував на зв’язку з представниками російської спецслужби. До протиправної діяльності він залучив свого близького родича.

Переглядів: 133

XXIV форум книголюбів

7-9 червня відбудеться XXIV Всеукраїнська виставка-форум «Українська книга на Одещині».

У ці дні Одеська національна наукова бібліотека вкотре стане місцем зустрічі письменників, фахівців видавничої справи, науковців, літературознавців, мистецтвознавців, ілюстраторів книги, бібліотекарів та широкої читацької громадськості.

Переглядів: 107

Будьмо разом і надалі!

Нагадуємо, що триває передплата на друге півріччя 2024-го.

Тож не забудьте продовжити абонемент!

І вже традиційно дякуємо тим, хто своїми благодійними внесками підтримує регулярний вихід газети. Цього разу наше «Дякую!» — Володимиру Миколайовичу Відруку, Віталієві Васильовичу Громлюку і Тарасові Олексійовичу Федюку.

Переглядів: 102

«Фабрика монстрів», або Байдужість як скріпа російського суспільства

Із допомогою педагогів і письменників відмова від емпатії в СРСР, а згодом і в РФ стала громадянською чеснотою

Усім відомо, що РФ своїх злочинів не визнає. Тому оприлюднення відео, на яких відкрито катують таджицьких чоловіків, підозрюваних у теракті в московському «Крокус Сіті Холі», багатьох здивувало. На відео одному із затриманих силовики відрізають вухо та змушують його з’їсти, іншого б’ють струмом. На кадрах із суду, куди доправили підозрюваних, видно, що обличчя їхні набрякли від побоїв, а одного з них привезли непритомним і з катетером (імовірно, йому відбили нирки).

Багато коментаторів припустили, що відео оприлюднили, аби залякати потенційних терористів. Можливо. Але в керівної банди РФ є й інший порядок денний — привчати населення не співчувати, навіть коли на їхніх очах мучать людину. Про те, як «правильно» слід реагувати на звірячу сваволю, заявила головна путінська пропагандистка Марґаріта Сімоньян: «Ніколи не очікувала від себе такого, але коли бачу, як їх скорченими заводять до суду, й навіть вухо це, відчуваю неймовірне задоволення». А провладний журналіст Павєл Данілін озвучив пряму заборону на жалість: він заявив, що того, хто «щось вам говоритиме про кілька синців і відірване вухо», можна «сміливо бити… Іншого він не зрозуміє. Та й не заслуговує на інше».

Переглядів: 116

І фоторепортер, і фотохудожник

У тодішню «Чорноморську комуну» ми з Олегом Владимирським прийшли майже в один час. Я, закінчивши факультет журналістики Львівського університету імені Івана Франка, як кореспондент сільгоспвідділу освоював лани й ферми найбільшої в Україні за територією Одеської області, а він, історик за фахом і виконавець однієї з головних ролей у фільмі «Довгі проводи» знаменитої Кіри Муратової, де знявся ще старшокласником, попервах працював над випуском газети, а невдовзі почав опановувати ази фоторепортерства. Тож, можна сказати, у журналістиці ми ставали на ноги разом.

Бувало, разом готували до друку матеріали, не раз удвох, а то й чисельнішим десантом вибиралися у відрядження, знайомлячись з нашим прекрасним краєм і його прекрасними людьми. Деякі з них, як-от світлої пам’яті заслужений лікар України Роман Васильович Лиманський і голова тоді ще Фрунзівської райдержадміні-страції Ігор Іванович Стебловський, ставали нашими спільними друзями на все життя.

Переглядів: 120

П’ять імперських міфів про Крим

Культурні пам’ятки й надбання Криму Москва давно вважає частиною своєї історії. Хоча багато з них суперечать основним тезам російської пропаганди. Тоді їх або забувають, цілеспрямовано ігноруючи (як-от більшість усього, що пов’язане з історією кримських татар), або ж вони обростають чутками (пригадаємо хрещення Володимира в Херсонесі та, відповідно, «Крим — ворота християнства»).

У проєкті «Території культури», створеному в партнерстві з компанією «Перша приватна броварня», «Лівий берег» (https://lb.ua) зібрав головні міфи російської пропаганди про півострів, пов’язані з культурним контекстом.

Переглядів: 119

Ми різні, але з однієї сім’ї, ім’я якої — Україна

Рік тому в читальному залі Одеської національної наукової бібліотеки (вул. Академіка Філатова, 1) відбулося перше засідання літературної вітальні «Дивослово». Про суті, ця подія, яка є звичною в мирних умовах, у реаліях війни з країною-агресоркою стала для переважної більшості одеситів сходженням до пізнання української мови. Вони, а серед них й автор цих рядків, відчули в собі бажання, що йде від серця, із глибини душі, не просто вивчити українську, а й відчути себе частиною великої країни, ім’я якої — Україна. Сьогодні для учасників вітальні українська мова стала генератором, який об’єднав патріотів нашої держави.

Щосереди в читальному залі збираються люди різного віку, фаху, життєвого досвіду, які захоплюються українською мовою та українцями. Це люди з вищою і спеціальною середньою освітою — і «технарі», й «гуманітарії». І ті, хто через різні причини ніколи не вивчав українську, народившись поза межами України, як Лейла Черкезова, родина котрої була примусово вивезена в 1944 році з рідного Криму й переселена в іншу державу, де Лейла й народилася, чи уфимська татарка Лена Садикова, чи журналістка Наталя Бржестовська, народжена в Баку, чи знову ж таки автор цих рядків, який родом з Ашгабада. Це і Любов Ворона, яка побачила світ у Якутії, і Наталія Угольникова, чиє дитинство пройшло в Сибіру, й Олена Заловенко, чиїм місцем народження є П’ятигорськ.

Переглядів: 129

Час української ідеології

В Одесі відбулася презентація видань проєкту «Книгарня бандерівців»

Одеська обласна універсальна наукова бібліотека названа на честь Михайла Грушевського. Відомо, що цей видатний історик прагнув до наукової об’єктивності, позитивізму, але при тому залишався на ґрунті українського світогляду.

Останніми десятиліттями бачимо неоковирні за-клики «деідеологізувати», «деполітизувати» історію та інші галузі гуманітаристики, включно з педагогікою. Це неможливо! Не існує жодної об’єктивності взагалі. Це веде до космополітизації, чим неодмінно користуються наші вороги, впускаючи у безідейний вакуум свої концепти. Українська наука тим і відрізняється від інших, що вона має бути не просто територіяльною, а культурно-світоглядно українською, захищаючи позиції, інтереси, світогляд Української Нації. Це чудово розуміли видатні послідовники М. Грушевського у новій українській історіографії Я. Дашкевич та Я. Ісаєвич. Будь-які ідейки про «без політики», що вже стільки лиха наробили українському національному організму, мають бути відкинуті як шкідливі.

Переглядів: 80

Міжкультурний діалог: стратегії розвитку

23 – 25 травня в Одеському національному морському університеті відбулася уже третя міжнародна науково-практична конференція «Міжкультурна комунікація в контексті глобалізаційного діалогу: стратегії розвитку».

Цей форум організований кафедрою журналістики та мовної комунікації, факультетом по роботі з іноземними студентами ОНМУ за участю провідних учених, викладачів, аспірантів і громадських діячів, а також представників наукової спільноти вищих навчальних закладів із різних регіонів України за сприяння Китайської академії соціальних наук (КНР), Одеської обласної державної адміністрації, Одеської національної наукової бібліотеки та регіональної організації Національної спілки журналістів України.

Переглядів: 86

Чілдрен кінофест-2024: амбасадор, журі і фіналісти

11-й фестиваль кіно для дітей і підлітків Чілдрен кінофест, який, нагадаємо, пройде 31 травня — 9 червня (див. «ЧН» за 23 травня), назвав почесного посла — людину, яка представляє кіноогляд у публічному середовищі, допомагаючи поширювати ключові ідеї ініціативи. Ним став Артур Логай — український актор театру і кіно, співак, переможець 8-го сезону телешоу «Танці з зірками», а ще — батько 7-річного Германа та 5-річного Льови.

«Я долучився до події в ролі амбасадора, бо це прекрасна ініціатива. Бачення та цінності фестивалю збігаються з моїми. Я хотів би, щоб нові покоління були обізнанішими в кіномистецтві та культурі, а також кіновиробництві, щоб діти знаходили себе в кіносвіті. Маю надію: якщо вже зараз розвивати в дітей любов до кіно і культури, то згодом вони зможуть розвинути й український культурний простір, який, на мою думку, цього потребує», — каже Артур Логай.

Переглядів: 137

Тренерський почерк Пасічника

У суботу, що минула, спортивний зал одного з одеських вишів (з міркувань безпеки не називатимемо його координат, але організатори змагань дуже вдячні господарям за наданий тимчасовий прихисток) був заповнений радісним дитячим сміхом, азартом виборювання перемоги, оплесками на честь тих, хто виявився спритнішим, натренованішим.

Тут проходила відкрита першість Одеської області зі спортивного багатоборства. Проводилася вона на честь громадсько-політичної газети «Чорноморські новини». Головний арбітр змагань і їх натхненник — заслужений тренер України Микола Пасічник.

Переглядів: 86

Пам’ятні дати червня

1 — Всесвітній день батьків; День захисту дітей.

2 — День меліоратора; День працівників водного господарства України.

3 — Всесвітній день велосипедистів.

4 — Міжнародний день безневинних дітей — жертв агресії.

Переглядів: 128

«Рамштайн-22»: про зброю і табу

Війна переходить на новий етап. Може, до кінця року буде знайдена формула й Україні дозволять бити зброєю партнерів по території рф?

20 травня у віртуальному форматі пройшло чергове — двадцять друге — засідання Контактної групи з питань оборони України за участю представників понад 50 держав світу. Традиційно за його підсумками українців найбільше цікавить, яку ж зброю отримає наша держава. Детальніше про це — згодом. Утім, тут слід одразу наголосити, що на третьому році існування «Рамштайну» не варто очікувати якихось сенсацій. Цей формат давно перейшов у режим копіткої рутинної роботи. Уже нічого нового з номенклатури озброєнь партнери Україні не запропонують. Максимум про що може йтися — це нові назви. Скажімо, навіть якщо ми почуємо заяву про передачу нам, наприклад, французьких Mirage 2000 або Rafale, чи шведських Gripen, то за всієї важливості цього кроку це все одно будуть винищувачі того ж класу, які для України вже погоджені (американські F-16).

Переглядів: 126

Це катастрофа, але не біда

У неділю, 19 травня, в авіакатастрофі загинули президент Ісламської республіки Іран Ібрагім Раїсі та кілька найвищих чиновників його адміністрації, включаючи міністра закордонних справ Аміра Абдоллахяна, губернатора іранської провінції Східний Азербай-джан Малеха Рахматі та ще кількох осіб. Наводжу в огляді ці імена з єдиною метою — повідомити, що іранське «політбюро» не ушкоджене, перебуває в іншому місці, а очолює його великий аятола Алі Хаменеї, духовний лідер, від якого залежать призначення, переміщення, загалом усе, зокрема внутрішні справи і зовнішній курс величезної держави.

«М’ясник» на шляху до пекла

Ібрагім Раїсі в ієрархії правителів посідав місце головного адміністратора, такого собі голови «Раднаркому». Але вирізнявся непомірною кровожерливістю, навіть порівняно з

Переглядів: 134

Непокарана ідеологія терору

День пам’яті жертв політичних репресій — щорічний національний меморіальний день в Україні, встановлений указом президента від 21 травня 2007 року для привернення уваги суспільства до трагічних подій в історії нашої країни, спричинених насильницьким впровадженням комуністичної ідеології, для відродження національної пам’яті, утвердження нетерпимості до будь-яких проявів насильства проти людства.

Цьогоріч, уже традиційно, в Одесі меморіальні заходи пройшли на Другому християнському кладовищі, де в 1937 році були поховані понад п’ять тисяч невинно закатованих одеситів, і на Західному кладовищі, біля місця, де у 2011-у було перепоховано тіла 1086 жителів Одещини, розстріляних НКВС у 1937—1938 роках і таємно захоронених на 6-у кілометрі Овідіопольської дороги.

Переглядів: 138

Життєвий стрижень Віталія Громлюка

Чи сонячним було 21 травня 1944-го? Може, й сонячним, але те сонце все ще закривали свинцеві хмари Другої світової війни. Війни, солдатом якої був Василь Петрович Громлюк. Утім, у його родині той день таки був сонячним: дружина Єфимія Григорівна народила сина. Віталія.

Дитинство і юність Віталія Васильовича Громлюка, який відзначив нинішнього понеділка славний ювілей — 80-ліття, — не було сонячним. Батько, повернувшись зраненим із війни, помер на Покрову 1945-го. Тож хлопчина, а він був шостою дитиною у сім’ї, всотував життєву мудрість від учителів-наставників, які стрічалися на життєвому шляху.

— Змалечку, — каже Віталій Васильович, — уважно придивлявся-прислухався, як поводяться люди і як їхні слова й дії впливають на тих, хто довкруж. Бо словом можна окрилити, а можна й скривдити.

Відтак уже як керівник, а багато років обіймав відповідальні посади, намагався уникати тих помилок, які принижують гідність людини, пробачав тим, хто на різних етапах життя ставив палиці в колеса.

— Коли маєш життєвий стрижень, коли розумієш, що робиш у цьому житті і який слід залишиш після себе, — неважко бути послідовним і виконувати свою справу чесно, сумлінно, — впевнений Віталій Громлюк.

Переглядів: 163

Скільки нас буде? Майбутнє білої раси

Населення планети стрімко зростає. За допомогою найпростішої математичної моделі я спробую спрогнозувати чисельність населення країн світу через 50 і 100 років. Такою найпростішою математично моделлю є модель Мальтуса. Її принципове обмеження полягає у тому, що протягом всього досліджуваного періоду приріст населення вважається сталою величиною. З точки зору математики це означає, що процес зростання населення описується задачею Коші для лінійного однорідного диференційного рівняння першого порядку із сталими коефіцієнтами. Результати такого моделювання, виконані для 223 країн світу, частково наведені у таблиці. Необхідні дані для розрахунків взяті з української Вікіпедії за 2017 рік. Така можливість фізично існує лише за наявності необмежених життєвих ресурсів.

 Для країн, населення яких зменшується, цей прогноз є оптимістичним, оскільки не враховує того факту, що перевищення смертності над народжуваністю насправді з часом для цих країн зростає. Отже, реальні результати можуть бути значно гіршими. Для країн, населення яких зростає, цей прогноз не враховує сповільнення темпів зростання внаслідок задіяння різних механізмів, що його сповільнюють. Для таких країн точнішим було б використання логістичного рівняння, що є вже нелінійним. Труднощі його застосування полягають у необхідності врахування обсягу матеріальних ресурсів, якими володіють відповідні народи. Складність подібних розрахунків стає практично нездоланною, оскільки завдяки «плідній» діяльності глобалістів народи, яким бракує ресурсів у їхніх країнах, активно захоплюють ресурси інших країн через еміграцію до них.

Переглядів: 120

Одеська адреса Аркадія Казки

Вивчаючи науково-літературну спадщину незабутнього одеського письменника, літературознавця і краєзнавця Григорія Дем’яновича Зленка (1934—2015), з цікавістю перечитав його книжку «Подорож у минуле: розповіді про пошуки і знахідки» (Одеса, «Маяк», 2019), де особливу увагу звернув на статтю «…Світу білого не випив», присвячену вшануванню пам’яті нині, на жаль, малознаного українського поета доби Розстріляного Відродження Аркадія Васильовича Казки (1890—1929). А в тогочасному літературному процесі то була досить помітна особистість.

Скажімо, ділячись своїми враженнями від цілком випадкової зустрічі в редакції «Літературної газети» в Києві з біографом і збирачем творів частково вцілілої поетичної спадщини А.В. Казки, літературним критиком Станіславом Тельнюком (1935—1990), до речі, батьком відомих виконавиць українських народних пісень — сестер Тельнюк, Григорій Зленко наводить спогад про те, що начебто славетний Павло Григорович Тичина (1891—1967) на схилі літ якось наголосив: «Я не знаю, чи був би я таким Тичиною, якби не дружба з Казкою…».

Переглядів: 235

Людина світу

Культурна громадськість Одеси — в очікуванні відкриття меморіальної дошки мандрівникові-гуманісту, правозахиснику, антропологу, етнографу українського походження Миколі Миколайовичу Миклухо-Маклаю (1846 —1888). У 1996-у, коли вшановувалося 150-ліття від дня народження вченого, ЮНЕСКО визнала його Людиною світу.

Пам’ятний знак, виготовлений на кошти громадськості, буде встановлений в Одесі на фасаді будинку, в якому бував знаменитий мандрівник у квітні 1886 року (вул. Пастера, 36). Показово, що в цьому ж будинку мешкав не менш знаний учений Ілля Мечников. Церемонія відкриття відбудеться 28 травня о 12.00.

Переглядів: 129

Досвід, що набувається ціною життів

В умовах сучасних глобальних викликів пандемії стають дедалі поширенішим явищем. Розуміння загроз, їх наслідків і шляхів запобігання є надзвичайно важливим.

Не менш актуальним для України є питання специфічних ризиків, зумовлених воєнними діями, які й далі впливають на здоров’я населення. Війна створює унікальні умови для поширення інфекційних захворювань, ускладнює доступ до медичних послуг і збільшує навантаження на систему охорони здоров’я.

Переглядів: 143

Олександр РУСИЙ

Вчитель  та  учень

Якось у підручнику на одній сторінці
опинився з Гітлером путя наодинці.
У житті такого не буває, звісно, —
має кожна постать визначене місце.

Переглядів: 193

Саміт і сотня «якщо»

Згідно з легендою Філіп Македонський (батько Олександра), підійшовши з військом до Спарти, запропонував її захисникам здатися. Він погрожував: якщо вдасться до штурму, то знищить країну повністю. Спартанці відповіли на погрози коротко: «ЯКЩО».

Різноголосся — не ультиматум

Нашим політикам і дипломатам коротко відповісти на російську за-грозу поки що не вдається. Існує, щоправда, слово «перемога», але його можна озвучити, розгромивши агресора на полі бою. А до цього далеко. Доведеться шукати багато слів, збирати разом тих, хто готовий виголосити слова, і чекати, що вийде. Швейцарія надала майданчик для проведення «Форуму миру» 15—16 червня цього року у місті Бюргеншток. Фундаментом розрекламованого заходу (якщо він відбудеться) стане відомий мирний план Володимира Зеленського і створення коаліції держав для відсічі кремлю.

Переглядів: 185

Наші моральні авторитети

Київська міська рада на своєму засіданні 8 травня присвоїла звання «Почесний громадянин Києва» видатній поетесі Ліні Костенко і колишньому головнокомандувачеві Збройних сил України Валерію Залужному.

Київський міський голова Віталій Кличко звернувся до нагороджених зі словами вдячності:

Переглядів: 183

Спільне святкування Пасхи: чи є бажання до такого дійти?

Чи є шанс, що християни у світі у своїй екуменічній більшості зможуть дійти до порозуміння щодо спільної дати Великодня і чому так складно поєднати християн у спільному святкуванні Пасхи? Міркуваннями щодо цього з Релігійно-інформаційною службою України (https://risu.ua) поділився президент Інституту екуменічних студій (ІЕС) Українського католицького університету, член Міжнародної спільної комісії для богословського діалогу між Православними і Католицькою церквами о. Іван ДАЦЬКО. Початок — у номері за 2 травня.

Але щодо обчислення Пасхалії, то всі ці церкви дотримуються старого календаря. Тут і з’являється розбіжність у підрахунках. Тобто метод один, однак дату весняного рівнодення одні християни обчисляють згідно з Григоріанським календарем (21 березня), інші — згідно з Юліанським (3 квітня). Деколи свято Пасхи збігається. Але в більшості випадків існує різниця між одним і п’ятьма тижнями, як цього року.

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

дворазовий вихід (четвер та субота з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 50 грн.
  • на 3 місяці — 150 грн.
  • на 6 місяців — 300 грн.
  • на 12 місяців — 600 грн.
  • Iндекс — 61119

суботній випуск (з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 40 грн.
  • на 3 місяці — 120 грн.
  • на 6 місяців — 240 грн.
  • на 12 місяців — 480 грн.
  • Iндекс — 40378

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: chornomorski_novyny@ukr.net