Статті останнього номера

Переглядів: 5

Україна не може програти

У неділю, 25 лютого, у рамках форуму «Україна. Рік 2024» Володимир Зеленський дав прес-конференцію, під час якої озвучив своє бачення нинішньої ситуації усередині країни і геополітичних перспектив загалом. Нижче — основні акценти, зроблені главою держави.

Про ЄС як історичний вибір

Оборонна політика Європейського Союзу має бути спрямована на адаптацію до нових викликів і сучасних безпекових загроз. Україна, яка прагне стати частиною ЄС, уже почала виробляти зброю.

Переглядів: 4

Як повернути ініціативу?

Маятник війни хитнувся, непомітно пройшов точку рівноваги й опинився у позиції дворі-чної давності. Головним досягненням подій 2022-го було повернення під контроль України Харківської області та Херсона. З необґрунтованою ейфорією та запамороченням від успіхів наших захисників. Саме час було віддихатися і закріпитися. Але заважали з двох сторін. Союзники вимагали результатів, а наші політики не могли цим вимогам опиратися. Результатом став «контрнаступ» ЗСУ. Тобто, його провал.

Небезпечний період

За загальним станом ситуація зараз нагадує початок 1942 року у війні СРСР проти Німеччини. Німців від столиці вдалося відкинути. З’явилася надія, що перебіг війни вдасться переламати. Не вдалося. Ще рік взагалі не було зрозуміло, чия візьме. Маятник кидало з боку в бік доти, поки спільними зусиллями не вдалося загнати Гітлера в берлінський бункер. Як довго триватиме визвольна війна в Україні ХХІ століття, скільки сил доведеться витратити, щоб загнати кремлівського фюрера в бункер, можна лише гадати. Але вже тепер очевидно — битва складатиметься не лише з перемог.

Переглядів: 4

Одеські вулиці на честь Героїв

Історико-топонімічна комісія при Одеській міській раді рекомендувала перейменувати вулиці на честь Героїв України: вулицю Марії Демченко — на честь Дениса Максишка, Якутську — Ігоря Бедзая, Махачкалинську — Віталія Блажка, Каманіна — Валерія Самофалова.

Під час електронного обговорення одесити підтримали перейменування цих топонімів на честь Героїв України.

Переглядів: 3

Чи збережуть США лідерство у світі?

Від наслідків нинішньої конфронтації між демократією та автократією залежатиме, як розвиватиметься людство у наступні десятиліття і століття

Донедавна вважав, що американська демократія і державний устрій США можуть слугувати певним еталоном для багатьох країн світу, особливо для пострадянських. Після прочитання багатьох публікацій на цю тему у мене склалося враження, що завдяки потужним і стабільним державним інституціям американський «державний корабель» завжди йтиме своїм демократичним курсом, незалежно від того, хто буде президентом і яка із двох партій матиме більшість у Конгресі.

Але, як з’ясувалося, це не зовсім так. Зважаючи на те, що відбувається в американському Конгресі упродовж останніх чотирьох місяців навколо запиту президента США щодо надання Україні фінансової та військової підтримки у її війні проти росії, замислюєшся над деякими особливостями американської демократії — не надто привабливими сьогодні не тільки для українців, а й для переважної більшості європейців. Різні прояви у зовнішній політиці США мають свій початок, свої витоки і традиції, тому для того, щоб усвідомити, що зараз відбувається у Сполучених Штатах, нам слід зробити короткий екскурс в історію формування зовнішньополітичної доктрини США.

Переглядів: 3

Вічний опозиціонер і «запеклий яструб»

На 87-у році життя помер український політик та політв’язень радянських часів Степан Хмара, повідомила у фейсбук його дружина Роксолана. Останнім часом він лікувався від онкологічного захворювання.

Степан Хмара казав, що він ніколи не бачив тієї України, про яку мріяв. І саме цим пояснював свою багаторічну опозиційність до влади. Дисидент й антикомуніст, він був в опозиції все своє політичне життя. Так було у радянські часи, так було після проголошення незалежності України.

Переглядів: 4

Газово-транзитні нюанси

Наприкінці 2024 року закінчується дія договору на транзит російського газу через українську систему до Європи. За такий транзит в умовах війни Україну багато критикували. Українська ж влада говорила, що припинення транзиту завдасть шкоди європейським споживачам, оскільки багато інших каналів постачання газу із рф до ЄС закрилися.

Але зараз європейці значно зміцнили свою енергетичну безпеку. Торік російські трубопровідні постачання газу становили менше 10% від загального імпорту ЄС порівняно із 40% у 2021-у. Більше половини їх проходили через Україну, використовуючи лише 10% пропускної спроможності наших трубопроводів. Здається, український транзит можна не продовжувати, але є нюанси. Ділове видання https://thepage.ua розбиралося у цій ситуації.

Переглядів: 3

Щоб не дратувати, краще промовчати

Офіційні особи і державні медіа в росії здебільшого утрималися від публічного обговорення другої річниці повномасштабного вторгнення в Україну. Ймовірно, вони намагалися уникнути дискусій щодо нездатності рф навіть ціною значних армійських втрат досягти заявлених диктатором воєнних цілей. Про це, з посиланням на Інститут вивчення війни (ISW), пише https://flot2017.com.

Аналітики вважають, що таке замовчування продовжуватиметься принаймні до виборів у рф, після яких путіну більше не доведеться приховувати від росіян такі непопулярні заходи, як, наприклад, мобілізація.

Переглядів: 4

Наша релігія — україноцентризм

Чомусь не виходить з пам’яті сонячний березневий день 2022 року. Величезна черга людей, що бажають виїхати в Польщу. Переважно жінки, діти та чоловіки пенсійного віку. Трапляються й молоді чоловіки, які проводжають за кордон своїх дружин з дітьми, а потім відразу повертаються назад, щоб стати на захист Вітчизни.

Іноземні протестантські активісти (їхні промови перекладають на українську наші волонтери) закликають втомлених людей взятися за руки, щоб помолитися Богу. Реакція натовпу в’яла, ніхто за руки братися не хоче, зате добре чути роздратовані вигуки: «Досить локшину на вуха вішати, краще небо над Україною закрийте!». Цих харків’ян, дніпрян, запорожців, краматорців можна зрозуміти. Рівень релігійності там набагато нижчий, ніж у Львові, тому й не стримують себе, кажуть, що накипіло. Втім, не факт, що й західняки мовчали б, якби їхні міста знищували так, як Харків чи Маріуполь. Отже, релігійність у мирний час і під час війни — це абсолютно різні речі.

Переглядів: 3

У зморшках закарбована війна

Цими днями редакція «Чорноморських новин» отримала несподіваного листа. «Ваша постійна читачка з Херсона Тамара Качаленко (творче псевдо Vita Black)» — саме так відрекомендувалася авторка листа, до якого додала серію робіт, створених під звуки вибухів та повітряних тривог, і власну світлину з цими роботами.

«Херсон ще живий, бореться, творить та вірить у Перемогу!», — наголосила пані Тамара, поділившись власним творчим кредо, міркуваннями про обпалене війною сьогодення й окресливши свій мистецький шлях. Отож — їй слово.

«Життя прожити — не поле перейти». У сьогодення ця народна мудрість набуває нового звучання. Непорушним залишається зв’язок між поколіннями, коли онуки навчаються життєвої мудрості у своїх стареньких бабусь чи дідусів.

«Тільки старі та діти бачать те, що не помічає більшість людей… Старечі зморшки — це найгарніші письмена життя, за якими діти навчаються читати…» — як влучно сказав відомий французький письменник-романіст Марк Леві.

Війна теж пише свою повість на обличчях людей, вкарбовуючись зморшками та передчасною сивиною. Оскільки старі та діти — найвразливіші верстви суспільства, то війна залишає на них особливо жорстокий слід.

Переглядів: 3

Поетичним рядком

Василь СИМОНЕНКО

Можливо, знову загримлять гармати…

Можливо, знову загримлять гармати,
І танк зімне пшеницю на лану,
І буде плакать і журитись мати,
Коли сини ітимуть на війну.

Переглядів: 4

Коротка енциклопедія Балтського краю

Нещодавно у виставковій залі Балтського історичного музею відбулася презентація першої книжки Петра Ткача «Надбання віків. Фольклорна Балтщина: топоніми населених пунктів, легенди, криниці, вірування-заборони, народні свята».

Її автор — знана й шанована у наших краях, і не тільки, людина. Відомий краєзнавець, наставник, заслужений вчитель України, активний громадський діяч, Почесний громадянин міста Балти, отаман районного козацького товариства ім. П. Сагайдачного, засновник народного самодіяльного козацького хору «Будьмо», директор історичного музею. А ще Петро Астафійович — невтомний та авторитетний дослідник минувшини рідної Балтщини, ініціатор краєзнавчих й етнофольклорних експедицій, матеріали яких, власне, і лягли в основу презентованого новодруку. Завдяки цьому виданню балтяни можуть дізнатися історію походження назв населених пунктів району, окремих їх вулиць і кутків, дістатися до витоків легенд, заборон, які передаються з покоління в покоління.

Петро Ткач — людина багатогранно талановита, закохана у свою малу батьківщину, самобутню культуру рідного краю, її чудових, працьовитих і творчих жителів.

Переглядів: 3

Незрима магнітуда Степанівки

Через товщу історії пробиваються голоси минувшини і нагадують про колись квітучі «дворянські гнізда», як, наприклад, заміський маєток харизматичного Миколи Дмитровича Кузнецова (1850—1929). Мова про Степанівку, село у Лиманському районі, що за якихось 40 кілометрів від Одеси. Подібні напівзабуті садиби ще зберігають ознаки своєї автентичності і здається, що ці давно осиротілі стіни старого одноповерхового будинку раді вібраціям людських голосів, які час від часу порушують їх столітній сон.

Про це пам’ятне місце нагадали організатори виставкової акції «Пленери у старовинній садибі», яка 19 лютого зібрала місцеву інтелігенцію в галереї «Золотий Янгол» Одеського обласного благодійного фонду реабілітації дітей-інвалідів «Майбутнє» (куратор Сергій Сєдих).

Переглядів: 4

Святкові і пам’ятні дати березня

1 — 150 років від дня народження Олександра Щербини (1874–1934), вченого, філолога, тифлолога, філософа, психолога, педагога, засновника української тифлопедагогічної науки; 80 років від дня народження Володимира Затуливітра (1944–2003), письменника, публіциста, педагога, перекладача; Всесвітній день імунітету, Всесвітній день цивільної оборони.

2 — 100 років від дня народження Анни–Галі Горбач (1924–2011), перекладачки, літературознавиці, громадської та політичної діячки у Німеччині.

Переглядів: 104

Не питайте Україну, коли закінчиться війна...

Виступ Президента України Володимира Зеленського на Мюнхенській конференції з питань безпеки

24 лютого могло стати кінцем світу, який ми всі знаємо. Світу правил. Правил, які мають захищати життя.

Наш спротив за підтримки партнерів призупинив руйнування цієї системи — світового порядку, заснованого на правилах.

2024 рік повинен стати часом повного відновлення світового порядку, заснованого на правилах.

Переглядів: 95

Як меч каральний — рідне Слово

Ми кажемо, не замислюючись: мова. І в слові цьому — все: наша відданість рідній українській мові, її державність, наша любов до рідного слова — добре, коли незрадлива, не позірна… А ще — наша зброя і захист наш…

О слово рідне! Орле скутий!
Чужинцям кинуте на сміх!
Співучий грім батьків моїх,
Дітьми безпам’ятно забутий.

Уперше прочитав ці рядки в далеких роках юности, в тому підлітковому, ще майже дитячому, віці, коли, пізнаючи життя, у всьому вбачаєш таємниці, до яких дошукуєшся з упертістю і натхненням.

Переглядів: 106

Війни всіх проти всіх

Можна без кінця обговорювати перехід Авдіївки під контроль окупантів, але користі від таких обговорень — нуль. Зміна командувачів ЗСУ не прискорила і не сповільнила загального процесу переходу України від невдалих наступів до оборони. І дай Боже, щоб оборона у 2024 році була успішною. Щоб ворог не просунувся ні на південь, ні на захід, а атаками з повітря не зміг перекрити шляхи постачання наших військ.

І знову вкотре Мюнхен

Автор цього огляду не є військовим експертом. Тому перейдімо до подій політичних. Більшість із них у вихідні, що минули, і на початку нинішнього тижня пов’язана з війною. Тобто відхилення від теми не буде.

Переглядів: 108

Час обирає своїх героїв

Уявляємо собі наших захисників не лише у важкому військовому обладнанні — в шоломах, бронежилетах, у всьому необхідному, часом — людьми особливими. А вони ж, назагал, такі самі, як ми. Кожен зі своїм бекграундом і своїми мріями, відкладеними до перемоги, яка також поки що у мріях. Секрет у тому, що ми бачимо їх очима художника. І це, звісно ж, отой секрет Полішинеля, як мовиться.

Та чи насправді в усьому такі самі? Щоб зрозуміти це, треба подивитися виставку Ольги Погрібної у художній залі по вул. Торговій, 2.

Окрім права на правду, мистець має право на, так би мовити, особисту ідентифікацію з героями свого часу, який — той час — відображає у своїй творчості. Маляр, кінематографіст, літератор… Крізь особливу оптику свого таланту він/вона прозірливо бачить те, чого не бачимо ми. Бачить мрію в очах тих, кого змальовує — у важкому обладнанні, в шоломах та бронежилетах, у всьому необхідному — там, де щохвилини чатує смертельна небезпека, де світ стає обертом і земля сама злітає до неба, наче просить у нього захисту.

Переглядів: 131

Чим пахне «хліб зі свободи»

15 тез Ігоря Козловського про ідентичність та українську ідею

16 лютого історикові та релігієзнавцю Ігореві Козловському мало б виповнитися 70. У 2016—2017 роках він провів у полоні бойовиків так званої «ДНР» 700 днів. Після звільнення у грудні 2017-го науковець активно виступав та читав публічні лекції про свій досвід, адже вважав себе «боржником свободи і любові». У хабі «Освіторії» у 2020-у Ігор Козловський розповів про те, що таке ідентичність, як відбувається дорослішання особистості та нації і чим пахне «хліб зі свободи». Повну лекцію можна переглянути у записі на youtube-каналі «Освіторії». Нижче — її стислий конспект.

Ідентичність — це відповідність, тотожність. Людина впродовж життя має багато ідентичностей: стати учнем, студентом, взяти шлюб, стати батьком чи матір’ю. Із кожною новою ідентичністю перед людиною постають нові запитання. На них треба відповісти, щоб досягти відповідності, тобто ідентичності.

Переглядів: 96

Ласкаво просимо у тридцяті

Недавнє інтерв’ю володимира путіна американському коментатору Такеру Карслону знову нагадало мені Адольфа Гітлера — не для того, щоб провести чергову образливу для путіна паралель, а просто звичайним фактажем. Гітлер також дивував іноземних гостей — навіть налаштованих до нього доброзичливо — довгими історичними розмірковуваннями. Багатьом здавалося, що це просто тактика, якою Гітлер намагається виправдати свої агресивні кроки, але він і насправді був переконаний у своїй правоті. І путін також.

Таке часто відбувається із порожніми, як барабан, людьми. Вони наповнюють себе шкільною програмою з історії, забобонами і стереотипами, і якщо випадає нагода, починають їх реалізовувати. Гітлер на початку був невдахою, це правда. Але йому вдалося стати частиною, а згодом і лідером руху, ідеологія якого резонувала з думками ображеного поразкою у Першій світовій війні німецького народу. Йому вдалося використати цю образу, слабкість політичної еліти і її страх — утім, цілком зрозумілий — перед комуністами, на тлі яких Гітлер здавався меншим злом. Звісно, німці не дуже хотіли нової великої війни, але були не проти помститися, якщо це буде швидко й безпечно.

Переглядів: 90

Прапор від Третьої штурмової

За постійну підтримку, партнерство та сприяння підвищенню боєздатності Третьої окремої штурмової бригади Одеська міська рада отримала Подяку від командира легендарного підрозділу Андрія Білецького.

А ще міській раді в особі її голови Геннадія Труханова вручили прапор Третьої штурмової з підписами бійців, повідомив офіційний телеграм-канал мерії.

Переглядів: 97

Під орудою нових командувачів

(Закінчення. Початок у номері за 15 лютого)

Командувач Об’єднаних сил ЗСУ

Юрієві Содолю 53 роки, народився в Чугуєві на Харківщині. Є вихідцем з родини військових: дід, батько та тесть — артилеристи. Двоє синів Юрія Содоля, як зазначає «АрміяInform«, також військові. Закінчив Сумське вище артилерійське командне училище та Національний університет оборони України (Київ). Герой України, генерал-лейтенант. До призначення на нинішню посаду був командувачем Морської піхоти України.

Переглядів: 101

Тарас Федюк уперше за два роки читав свої вірші на публіці

До Одеської національної наукової бібліотеки завітав знаний поет, шевченківський лауреат Тарас Федюк. Це відбулося 14 лютого під час «Великої одеської бібліоночі», присвяченої Міжнародному дню дарування книг та Дню всіх закоханих.

Перед початком зустрічі «Поезія — це завжди неповторність…» наш гість люб’язно погодився трохи розповісти про себе та свою творчість. Як для повноцінного інтерв’ю часу було обмаль, та все ж вдалося чимало дізнатися.

Переглядів: 79

Бойове слово балтянина

Минає другий рік від початку повномасштабного вторгнення ординців в Україну. Наш земляк — письменник Сергій Мартинюк зустрів його в Ірпені, де живе й тепер, і першого ж дня, 24 лютого 2022-го, добровольцем приєднався до Сил територіальної оборони. Зі зброєю у руках став на захист Ірпеня, Київщини, Батьківщини. Двічі був контужений. Внесок балтянина в оборону Ірпеня заслужено відзначений медалями.

Але ж пан Сергій не тільки воїн, а й літератор. Тож уже в перші місяці відгукнувся на напад рашистів поезіями, які склали основу виданої того ж року збірки «13 віршів, або Битва за Ірпінь змінила світ». В одному з них він пише:

Переглядів: 97

Українські діячі — викладачі Одеського комерційного училища

Невідомі сторінки історії Одеського національного економічного університету

(Закінчення. Початок у номері за 15 лютого)

Працюючи в ОКУ та університеті, О. Маркевич мав багато можливостей спілкуватися зі своїм ровесником Георгієм Афанасьєвим. Ось що повідомляє про цю людину Вікіпедія (подаємо у скороченні).

«Георгій (Юрій) Омелянович АФАНАСЬЄВ — історик, педагог, журналіст, громадський діяч, міністр закордонних справ Української Держави…

Переглядів: 109

300 кілометрів до порятунку зубрів

Всесвітній фонд природи WWF-Україна запустив фандрейзингову кампанію «300 км шляху до кохання та порятунку зубрів».

Стадо зубрів, які оселилися в Національному природному парку «Залісся» (Броварський район на Київщині), у березні 2022 року понад місяць перебувало під російською окупацією. Територія парку зазнала потужних артилерійських і мінометних обстрілів. Як наслідок, там не залишилося жодного дорослого зубра-самця. Якщо найближчим часом не заселити туди хоча б одного бика, то ця субпопуляція приречена на вимирання.

Переглядів: 87

Пробаційні програми — інструмент роботи із засудженими

Проблема злочинності була актуальною в усі часи існування суспільства, посідаючи одне з перших місць серед найбільш гострих проблем, що турбували громадську думку. Не є винятком і сьогодення, навіть навпаки — з кожним роком ця проблема стає дедалі гострішою, набуває характеру глобальності.

Один із чинників, що сприяють успішній боротьбі зі злочинністю, — виправлення осіб, які вже притягувалися до кримінальної відповідальності, зокрема й засуджені до покарань, не пов’язаних з позбавленням волі. Соціально-виховна робота з такими особами є сферою діяльності уповноважених органів з питань пробації. На підставі частини 2 статті 76 Кримінального кодексу України на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, суд може покласти обов’язок виконання заходів, передбачених пробаційною програмою. Відповідними наказами Міністерства юстиції затверджено п’ять пробаційних програм для повнолітніх і неповнолітніх суб’єктів пробації, які передбачають заходи, спрямовані на виправлення того чи іншого криміногенного фактора, що став причиною скоєння особою правопорушення.

Переглядів: 137

Якщо доведеться, воюватимемо лопатами

У січні стало зрозуміло: головний друг, союзник та основний спонсор, грубо кажучи, нас кинув. Конгрес США навіть не розпочав розгляд проєкту бюджету, в якому передбачена допомога Україні (зокрема зброєю) на шістдесят мільярдів доларів. Коментуючи цю тяганину, міністр закордонних справ Дмитро Кулеба в інтерв’ю АВС News відійшов від дипломатичної стриманості і зробив низку різких заяв.

Ціна поразки вища за ціну підтримки

Дмитро Кулеба, зокрема, сказав: якщо закінчиться зброя, то українці воюватимуть лопатами. І «якою б не була ціна підтримки України зараз, ціна виправлення безладу у світі, якщо Україна програє, буде набагато, набагато вищою». Бо у разі прямого зіткнення росії та НАТО у війну змушені будуть вступити війська США. Однак така логіка у розпал передвиборної кампанії спрацює слабко. «Нація рахівників» не подає де-кларації про доходи в майбутньому. Важливо за допомогою адвоката гроші заощадити зараз.

Переглядів: 151

Під орудою нових командувачів

10 лютого на сайті Президента України з’явилося повідомлення про нараду глави держави з військовим керівництвом. На опублікованих фото Володимир Зеленський стояв оточений генералами та комбригами, більшість яких уже встигли охрестити командою нового головнокомандувача Олександра Сирського.

Частина з генералів на цьому фото й справді вже призначена на посади в Генеральному штабі ЗСУ. Частина, як твердять джерела «УП» (pravda.com.ua) у військових колах, буде призначена на нові пости згодом. Однією з головних інтриг є те, на яку посаду стане комбриг 93-ї бригади Павло Паліса.

Переглядів: 127

Олександр СИРСЬКИЙ: Головна цінність — життя нашого солдата

«Коли агресія почалася, у мене було відчуття, що я йду в якусь безодню, яка не має чітких часових рамок. На той момент взагалі було незрозуміло, коли це закінчиться, але я розумів, що це буде довго та тяжко», — сказав у своєму першому великому інтерв’ю на посаді Головнокомандувача Збройних сил України Олександр Сирський.

Спілкуючись із кореспонденткою телеканалу ZDF, новопризначений очільник українського воїнства розповів про новий етап війни, мету України, а також співвідношення втрат на фронті.

Переглядів: 142

Демографія – неоране поле

Мене зацікавила і дещо здивувала публікація авторства Валентини Мерещук «Сорок мільйонів уже не буде. Або це будуть не українці» у «Чорноморських новинах» за 1 лютого, в якій викладений погляд на нинішню і завтрашню демографічну ситуацію в Україні директорки Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ, професорки Елли Лібанової.

Хочу висловити свою точку зору з цього приводу, спираючись на власний життєвий досвід.

Переглядів: 185

На фронт працюють усі

(Закінчення. Початок у номерах за 1 та 8 лютого).

У рамках проєкту «Громади Івано-Франківщини в умовах воєнного стану. Виклики та вікна можливостей», мета якого — обмін досвідом, ідеями і поглиблення співпраці між громадами в умовах нестабільності й конфліктів, журналістка «Чорноморських новин» відвідала цей край.

Поїздка до Івано-Франківська — це завжди нові враження, нові відчуття і смаки. Тут — смачні й креативні ресторанчики, тут — чудовий драматичний театр під орудою Ростислава Держипі-льського, тут — гарні музеї та галереї, а на вулицях — цікава говірка.

Переглядів: 138

Війна і світ

Коли ще у 2014 році, після окупації та анексії Криму, в Україні говорили, що від результатів російсько-української конфронтації залежатиме вигляд майбутнього, багато хто на Заході ставився до таких думок із очевидним скепсисом. Війна росії з Україною виглядала конфліктом на периферії вільного світу, у традиційній російській зоні впливу на пострадянському просторі. І як доля світу може залежати від того, чий прапор майорить над Луганськом чи Краматорськом — навіть назви цих міст були відомі небагатьом на Заході!

Ніде правди діти, навіть до великого вторгнення росії в Україну у світі поставилися хай як до масштабного, але все ж таки периферійного конфлікту. Не тільки на Заході, а й у Пекіні. Що найголовніше — цей конфлікт не мав змінити самої розстановки сил. На Заході вважали: якщо Україні вдасться відбити перші атаки, «санкції з пекла» примусять кремль швидко замислитися про мир, а у москві та Пекіні були впевнені у неминучості бліцкригу й перетворенню України на сателіта росії, таку собі роздуту Білорусь.

Переглядів: 156

Безперервна мелодія

«Ренесансно-барокові» зали Одеського музею західного і східного мистецтва привітно розкрили свій простір 150 творам нового бенефіціара — народного художника України і громадського діяча Анатолія Горбенка, який 8 лютого таким творчим звітом відзначив своє 80-ліття.

Коли твоєму незаангажованому зору відкривається добротний живопис, написаний так, як за законами виду й жанру, зі знанням технології зроблена хороша річ, то тебе охоплює відчуття причетності до справжнього мистецтва. Виникає бажання розтягнути в часі мандрівку залами, але вже без натовпу, знайти «свої» акценти, аби подовжити пережиту тиху радість і моральне задоволення від побаченого.

Щоб краще зрозуміти феномен митця, якого ось уже сімнадцятий рік більшість знає як невтомного керівника одеської спілки художників, спробуємо дещо абстрагуватися і роз-глянути його творчість у ширшому контексті. В експозиції домі-нантним є пейзаж. Авторові цих великоформатних полотен притаманний тісний зв’язок із природою, яку він тонко відчуває і з великою любов’ю не просто передає — він її оспівує. Картину важко описати словами, вона постає перед нами в гармонії фарб і ліній, викликаючи певний душевний стан і залишаючи в пам’яті образ, який у словах втрачає контури. На ці думки наводить і метафорична назва виставки — «Подих моря у співах степу».

На пам’ять спадають слова нашого вчителя Валерія Гегамяна, який казав, що «писати — це як співати». Він збуджував у серцях учнів пафос пристрасного служіння мистецтву, недолюблював кар’єристів; не був ні представником богеми, ні художником-чиновником, закутим у мундир, а, швидше, художником-мислителем й аскетом. Спілкування з такою особистістю не проходить безслідно.

Переглядів: 120

Зачудований світ Анатолія Горбенка

Анфілада чотирьох зал Одеського музею західного та східного мистецтва ледь умістила велику персональну виставку — понад 150 робіт — Анатолія Горбенка, очільника Одеської обласної організації НСХУ, народного художника України, з нагоди його 80-річчя.

Життя творить мистецтво чи мистецтво творить життя? Вочевидь, істинним є перший постулат. Творчість Анатолія Горбенка одразу в такому обсязі неспростовно доводить це. Так, мистець зображує життя в його цілком реальних проявах, і це цілком реальне життя через портал його бачення, його сприйняття дійсности постає перед нами на його картинах немовби осяяним уже іншим світлом, постає вже немов умитим чистими променями цього світла, що струменить з відкритої для світу душі мистця.

Переглядів: 151

Українські діячі — викладачі Одеського комерційного училища

Невідомі сторінки історії Одеського національного економічного університету

Наприкінці серпня 1862-го до будинку на розі вулиць Софіївської та Торгової при-йшли 26 хлопців віком від 14 до 18 років. Вони стали першими учнями Одеського комерційного училища (ОКУ), створеного за ініціативи й на кошти місцевих купців

і промисловців. Училище подібного зразка було лише третім у Російській імперії і першим в Україні. Від його появи можна вести відлік розвитку економічної освіти в нашій країні.

Переглядів: 130

Пані Люстра причепурилася

Буваючи в Оперному, хто із нас не захоплювався красою та величчю розкішної люстри, що сяє у центрі глядацької зали?!

Одна із найбільших і найвеличніших у Європі, вона є реплікою оригінальної люстри і створена у 50-х роках минулого століття. Першу зняли і забрали із собою румуни, відступаючи з Одеси у 1944-у.

Переглядів: 157

Чому міліє Хаджибей?

Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу, повідомляється на її сайті, продовжує вивчати причини пересихання Хаджибейського лиману, основними джерелами наповнення якого є річка Свинна та її притоки.

Упродовж грудня минулого та січня нинішнього років екологічні інспектори разом з фахівцями органів місцевого самоврядування і Басейнового управління водних ресурсів річок Причорномор’я та Нижнього Дунаю проводили комісійні обстеження стану Свинної в районі сіл Петрівське, Шеметове, Єреміївка, Бринівка, Новоукраїнка, Новодмитрівка та інших населених пунктів, через які протікає річка та її притоки. На жаль, результати невтішні: русло водойми майже по всій довжині пересохло, окремі ділянки захаращені, замулені, зарослі очеретом і трав’яною рослинністю, трапляються випадки розорення русла.

Переглядів: 221

Передчуття третьої світової

Тривожне передчуття неминучості великої війни розповзається світом. Про це ледь не щоденно пишуть експерти та говорять політики. В центрі уваги — публічні заяви політичних еліт країн коаліції хаосу і, що важливіше, практичні кроки їхніх урядів. Вони вже не приховують своїх справжніх цілей, і кожна нова брехня, кожне нове вбивство цивільних або атака на школу чи дитячий садок наближають їх, з одного боку, й цивілізоване людство — з іншого до немирної розв’язки. Виховна робота, без жодного сумніву, завершиться перемогою демократичної коаліції просто тому, що час во-йовничих імперій минув. Але для цього ми маємо бути разом і чітко усвідомлювати, що саме вони готують для людства.

З’являється дедалі більше явних ознак остаточного вибору керівної кліки рф на користь перетворення росії на агресивну імперію, що постійно воює. Путін відкрито проголосив пошук активів російської імперії, їх оформлення і захист пріоритетним завданням відповідних структур. Офіційні чиновники росії, включно з путіним (не кажучи вже про пропагандистів), більше не добирають слів, чесно розповідаючи про свої наміри окупувати Україну, знищити все українське й далі планувати військові операції проти держав Балтії, Польщі та Фінляндії.

Переглядів: 239

Страх помсти зруйнує імперію зла

Останній тиждень — серед найважливіших для України. У цьому впевнений Уповноважений із захисту державної мови Тарас КРЕМІНЬ, наводячи міркування-аргументи щодо такого висновку у своєму блозі на LB.UA.

По-перше, нам вдалося провести найбільший за час повномасштабної війни обмін полоненими, повернувши з російських катівень 207 військовослужбовців та цивільних. Серед звільнених — захисники Маріуполя та Херсона, бійці з острова Зміїний, морпіхи, бойові медики, нацгвардійці.

Переглядів: 320

Не захищали, а здавали

Служба безпеки України нейтралізувала потужну агентурну мережу військової контррозвідки фсб, яка діяла на території нашої держави. У результаті багатоетапної спецоперації у різних регіонах затримано п’ятеро учасників ворожої групи. Серед них — колишні посадовці Головного управління розвідки Міноборони та Служби зовнішньої розвідки України, а також співробітник обласного управління СБУ.

Фігуранти тримали зв’язок з одним і тим же куратором — співробітником фсб, який наразі перебуває у тимчасово окупованому Криму. Завданням цієї агентурної мережі була передача агресору розвідданих про Сили оборони та стратегічно важливі енергооб’єкти нашої держави.

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

дворазовий вихід (четвер та субота з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 50 грн.
  • на 3 місяці — 150 грн.
  • на 6 місяців — 300 грн.
  • на 12 місяців — 600 грн.
  • Iндекс — 61119

суботній випуск (з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 40 грн.
  • на 3 місяці — 120 грн.
  • на 6 місяців — 240 грн.
  • на 12 місяців — 480 грн.
  • Iндекс — 40378

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: chornomorski_novyny@gmail.com