Відкриваючи засідання комітету з економічних реформ Президент Віктор Янукович наголосив на необхідності продовження розвитку глибоководного суднового ходу «Дунай — Чорне море».
«Ми будемо, незважаючи на той, я би сказав, дешевий тиск, що чинився на уряд України й Міністерство транспорту та зв’язку щодо судноплавства Дунаєм, це питання вирішувати, щоб усім було зрозуміло: нас ніякі розмови навколо цього питання не зупинять. Ви знаєте, до кого я звертаюся, до тих, хто виконував замовлення для того, щоб зупинити Україну у вирішенні цього питання», — сказав глава держави. Він підкреслив, що розвиток транспортної інфраструктури й повернення активної ролі України в транспортних потоках є одним з національних пріоритетів, у рамках яких будуть реалізовуватися національні проекти.

За офіційними даними Держкомстату, на 31 грудня 2009 року в Україні налічувався 2761 ринок. Ринки постійно діють не лише в столиці та обласних центрах, а й в усіх райцентрах та великих селищах і селах. Головним чином вони зосереджені у Донецькій, Дніпропетровській, Одеській, Львівській, Луганській, Харківській, Івано-Франківській, Хмельницькій областях, Автономній Республіці Крим та в Києві. З 20 мільйонів економічно активного населення країни постійно зайняті на ринках 2,4 мільйона осіб. Ще 4 мільйона знаходять там роботу періодично.
Зміни податкового законодавства та посилення фіскальної системи в Україні не могли не стурбувати працівників ринків. Тож вони зібралися в Одесі на перший надзвичайний з’їзд. Ініціаторами його проведення виступили представники ринків «Привоз» та «Старокінний» (м. Одеса), «Озерка» (м. Дніпропетровськ) та «Троєщина» (м. Київ). Взяли ж участь у заході представники ринків з усієї України.

Досить значне зростання цін на ринку продуктів харчування прогнозує на осінь економічний експерт Андрій Новак.
У коментарі ІМК він зазначив, що з осені зіграє фактор зростання цін на ціноформуючих ринках, зокрема енергоресурсів. А це потягне за собою підвищення транспортних послуг. Оскільки транспортні послуги складають більшу частину собівартості всієї продукції, то це, у свою чергу, спричинить підвищення цін насамперед на продукти харчування.

Про проблемні питання створення та функціонування території пріоритетного розвитку в нашій області йшлося нещодавно на «круглому столі», участь у якому взяли  члени регіонального комітету реформ та тимчасових робочих груп цього комітету, представники наукових кіл Одещини.
Начальник головного управління економіки облдержадміністрації Олег Муратов виголосив основні пропозиції щодо концептуальних положень створення території пріоритетного розвитку в південно-західних районах Одещини. За його словами, мета облаштування таких територій — залучення інвестицій у пріоритетні види діяльності для збереження існуючих та створення нових робочих місць, впровадження нових технологій, розвиток сучасної виробничої, транспортної та ринкової інфраструктури. Досягти цієї мети планується шляхом запровадження спеціального економічного режиму, що передбачає надання податкових і митних пільг суб’єктам господарювання, які реалізують інвестиційні проекти в пріоритетних видах економічної діяльності на територіях перспективного розвитку відповідно до умов, визначених Законом «Про створення територій перспективного розвитку із запровадженням спеціального економічного режиму інвестиційної діяльності в Одеській області».

«Останнім часом на різноманітних зустрічах нас дедалі частіше запитують: як справи в енергокомпанії? Питання це виникає не через звичайну цікавість. Сьогодні всі розуміють, що від роботи енергокомпанії залежить робота всіх підприємств та установ, життєдіяльність населення загалом. Хочу наголосити, що з кожним роком стан компанії покращується…» — саме такими словами почав прес-конференцію, присвячену питанню розрахунків споживачів електроенергії, комерційний директор ВАТ «Одесаобленерго» Ярослав Процак.
За його словами, за 2009 рік жителі Одещини вперше сплатили за постачання електроенергії 100 відсотків. Якщо говорити про 2010-й, то в січні — лютому за спожиту електроенергію розрахувалися на 96,9 відсотка. Цей показник нижчий від торішнього, коли рівень оплати сягав 99 відсотків. Приріст заборгованості склав приблизно 14 мільйонів. Але «Одесаобленерго» сподівається, що заборгованість буде погашена найближчим часом. «Сьогодні люди розуміють, що платити невчасно — самому собі шкодити», — додав до цифр Ярослав Процак.
«Станом на 1 березня поточний борг бюджету перед ВАТ складає 8,156 мільйона гривень, з яких 3 мільйони припадає на Міністерство оборони, ще 1,4 мільйона винен місцевий бюджет. Однак ми знаємо, що ситуація вирівнюється і міська та обласна влада знайде можливість з нами розрахуватися», — зазначив комерційний директор підприємства. А ще повідомив, що за три місяці нинішнього року ситуація трохи погіршилася через заборгованості деяких промислових підприємств, додавши, що у багатьох з них є на те поважні причини: «Тому кожен конкретний випадок ми розглядаємо окремо. Поточний борг одеських підприємств сьогодні складає 900 тисяч гривень».

Під час невдавнього засідання колегії облдержадміністрації було представлено підсумковий рейтинг фінансово-економічного стану районів Одещини. З нього чітко видно, як вони пройшли випробування кризою, під впливом якої минув 2009-й.
Відзначалося, що вже восени темпи падіння виробництва були призупинені, а в деяких галузях спостерігалася стабілізація і навіть невелике зростання. Однак загалом рівень промислового виробництва продемонстрував значне скорочення — понад двадцять відсотків, тобто більше, ніж у середньому по Україні. Стабільно працювала хіба що харчова галузь за рахунок уведення в дію комплексів з глибокої переробки олії, оновлення виробничих ліній молочної продукції.
Відомо: підсумкові обласні показники насамперед залежать від переробки нафтопродуктів, випуску аміаку й мінеральних добрив. Незважаючи на чималі труднощі, пов’язані із зміною постачальників, ВАТ «Лукойл — Одеський нафтопереробний завод» зміг обробити понад два мільйони тонн нафти. Нарощує випуск продукції Одеський припортовий завод. Були свої проблеми і в транспортній галузі, проте останнім часом падіння обсягу вантажоперевезень вдалося скоротити майже на чотири відсотки.
Навіть за відсутності державних асигнувань на капітальне будівництво впродовж минулого року вдалося здати в експлуатацію понад півмільйона квадратних метрів житла — третє місце після столиці і Київської області. Четвертим є місце Одещини з намолотів зерна, хоча минулорічне літо було надзвичайно посушливим. Є позитив і в соціальній сфері: зросла зарплата, скоротилася заборгованість з її виплат, зафіксоване зменшення безробіття, оскільки було створено понад 30 тисяч нових робочих місць.

У підприємців з’явилася можливість дієво впливати на розвиток малого та середнього бізнесу. Відповідні повноваження, за словами голови представництва Держкомпідприємництва в Одеській області Василя Савчука, їм надає прийнята торік постанова Кабінету Міністрів «Про створення місцевих та регіональних галузевих рад підприємців».

Цей документ сприяє більш професійному, фаховому розгляду проблем у різних сферах господарської діяльності, адже підприємці, які входять до складу рад, беруть участь у розв’язанні спірних питань, що виникають. Підприємці також мають право на встановлення громадського контролю над органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування при розробленні проектів нормативно-правових актів щодо господарської діяльності. А ще представники галузевих рад можуть брати участь у призначенні на посаду, атестації та щорічній оцінці тих посадових осіб, які регулюють певні сфери підприємницької діяльності.

«Лукойл — Одеський нафтопереробний завод» упродовж 2010 року планує вкласти в модернізацію близько 25 мільйонів доларів, цитує «Інтерфакс-Україна» гендиректора підприємства Олексія Коваленка.
За його словами, на заводі планують втілити проекти, спрямовані на оптимізацію виробництва. Зокрема, збільшити резервуарний парк нафти на 10 тисяч тонн та оновити залізничну естакаду для світлих нафтопродуктів, що дозволить окремо наливати світлі продукти, мазут і вакуумний газойль. Планується також реконструкція низки установок для зниження споживання електроенергії.

Минулого року від приватизації державного майна в Одеській області до держбюджету надійшло 36 мільйонів гривень, з них 2,7 мільйона — від регіонального відділення, 33,3 — від центрального апарату Фонду держмайна України. За цей же період на Одещині в процесі приватизації реформовано 60 об’єктів державної та комунальної форми власності. Про це у четвер під час прес-конференції розповів начальник регіонального відділення Фонду держмайна України в Одеській області Олександр Козлов.
За його інформацією, торік планувалося виставити на продаж державний пакет акцій АТ «Машинобудівне виробниче об’єднання «Оріон», однак підготовка до продажу проводиться й досі. Ухвалою арбітражного суду нашої області та наказом ФДМУ було призупинено процес приватизації та продажу пакету акцій іншого підприємства — ВАТ «Одеський завод «Центролит». Також на фондовій біржі планувався продаж державного пакету акцій ВАТ «ЕК «Одесаобленерго».

15 лютого Асоціація фермерів та приватних землевласників України відзначила одразу два ювілеї. Цього дня громадській організації, яка залишається однією з найвпливовіших у країні, виповнилося двадцять років. І цього ж таки дня вона провела свій двадцятий з’їзд. Про особливості, здобутки та перспективи розвитку фермерського руху в Україні — розмова з генеральним директором асоціації Віталієм ЛЬВОВИМ.

— Як сьогодні виглядає українське фермерство?
— В Україні сьогодні близько 43 тисяч фермерських господарств. Вони обробляють понад 4,5 мільйона гектарів орної землі. В середньому на кожне фермерське господарство припадає 105 — 110 гектарів. Але це подібно до середньої температури по лікарні. Скажімо, у Закарпатті фермерське господарство може обробляти й 3 — 5 гектарів, а в Одеській, Миколаївській областях — 300 — 400. Окремі фермерські господарства мають в обробітку до 10 тисяч гектарів.
— Своєю асоціацією ви об’єднуєте ще й приватних землевласників. Скільки їх в Україні?
— Приватні землевласники — це ті люди, які працюють на своїх ділянках, що були їм надані під час розпаювання землі. Всього в Україні понад мільйон таких господарників. Може, навіть більше, бо не всі вони враховані статистикою.
— На виробництві якої сільгосппродукції переважно спеціалізуються фермери та одноосібники?
— Фермерські господарства є різними. Отож і ризики мають диверсифіковані. Швидко переходять, наприклад, від виробництва технічних культур до деяких нетрадиційних. Такі господарства займаються овочами, садівництвом, виноградарством, хмелярством… А особисті селянські господарства роблять те, що й завжди. Молоком забезпечують населення на 80 відсотків, овочами та картоплею — понад 90. А ще доглядають за худобою. Загалом дві третини м’яса виробляється на приватних подвір’ях та у невеликих фермерських господарствах.
— Тобто, внесок приватників у загальний продуктовий кошик є вагомим.
— Навіть дуже. На фермерські та особисті селянські господарства загалом припадає понад 60 відсотків всього валового сільськогосподарського виробництва.

Січень продемонстрував стрибок інфляції, причому найістотніший у річному обчисленні. За даними Держкомстату, індекс споживчих цін з 0,9% (у грудні минулого року порівняно з листопадом 2009-го) у січні 2010 року прискорився до 1,8% (до грудня 2009-го). Такий стрімкий стрибок наводить на думку, що економічні проблеми в Україні далекі від вирішення. Особливо якщо врахувати, що головною причиною називають зростання цін на продовольство...

Цукор додав гіркоти
Влада пояснює стан справ сезонним подорожчанням низки товарів, зокрема цукру та молокопродуктів, що є відгомоном ситуації на світовому ринку, а також має політичний характер. Крім того, на рівень інфляції вплинув і ріст цін на паливно-мастильні матеріали.
«Ціна на цукор збільшилася на 14,7%... Це відбулося як внаслідок дії об‘єктивного фактора: росту цін на світовому ринку, так і під впливом спроб виробників використати зовнішні цінові та внутрішні політичні фактори на власну користь і забезпечити покриття недоотриманих у попередні періоди прибутків різким підвищенням цін», — відзначає міністр економіки Богдан Данилишин.
Варто звернутися до цифр. За даними Держкомстату, на споживчому ринку в січні, порівняно з попереднім місяцем, ціни на продукти харчування та безалкогольні напої виросли на 3,2%. Найбільше (на 14,7% та 14,3%) подорожчали цукор та овочі. На 6,2% — 9,8% виросли ціни на сири, молоко, кисломолочну продукцію і масло (чимало експертів пояснюють це збільшенням витрат на зберігання продукції через сувору зиму). На 2,0% — 3,6% подорожчали яйця, фрукти, маргарин та олія. Водночас на 1,1% подешевшали тваринні жири. Що стосується тарифів на житло, воду, електроенергію, газ та інші види палива, то вони зросли лише на 0,4%. Як бачимо, основне подорожчання справді припадає на продуктовий ряд. І показники невтішні.

За рівнем економічної свободи-2010 (Index of Economic Freedom) Україна посіла  162-е місце із 179 держав світу. Це найгірший результат у Європі — 43-є місце, тобто останнє. Торік, до речі, наша країна була у списку на 152-й позиції.
З усього пострадянського простору у цьогорічному рейтингу, складеному Нeritage Foundation і The Wall Street Journal, гіршими за українські є показники лише Туркменістану. У Росії, наприклад, 143-є місце, в Білорусі — 150-е, а в Молдови — 125-е.
Рейтинг складається за показниками десятьох економічних свобод, серед яких фіскальна, інвестиційна, свобода від корупції тощо. З-поміж найбільших проблем України аналітики назвали корупцію, слабкість і недорозвиненість фінансової системи, а також бюрократичні перепони.

Про  інвестиційний  клімат  в  Україні

Дехто розглядає поняття «інвестиції» як своєрідну манну небесну. Ось прийде багатий дядечко, дасть чималу мірку грошей, і можна жити далі. Однак слід враховувати: просто так той дядечко не прийде. Йому потрібні чіткі гарантії, відкрита гра, аби точно знав, що його «вливання» не пропадуть задарма. Останнім часом, надто за умов кризи, ми переконалися, що державними дотаціями, різними субсидіями економіку не врятувати. Потрібне серйозне інвестування коштів, як із зовнішніх, так і з внутрішніх джерел. Причому останніх має бути значно більше.

Щоб справді так було, конче необхідно створити «зелену вулицю» для розвитку бізнесу у всіх вітчизняних галузях економіки. На жаль, тут у нас, як то кажуть, проблема на проблемі. В цьому можна було переконатися під час нещодавньої презентації у регіональному прес-клубі реформ результатів дослідження «Інвестиційний клімат країни: яким його бачить бізнес?», здійсненого за проектом Міжнародної фінансової корпорації (IFC). Про наші «вічні болячки» розповідали журналістам координатор проекту Сергій Осаволюк, представник Держкомпідприємництва в Одеській області Василь Савчук та інші.

«За оперативними даними моніторингу, з початку кварталу спостерігається відносна стабільність середніх роздрібних цін на борошно пшеничне вищого ґатунку, макаронні вироби, гречану і манну крупи, олію соняшникову рафіновану. Приблизно на два відсотки подешевшала птиця», — розпочала прес-конференцію про стан цінової ситуації на регіональному ринку продовольчих товарів начальник Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області Лілія Круковська.

Приблизно на 2,5 відсотка підвищилися середні роздрібні ціни на рис, хліб вищого і першого ґатунків та житньо-пшеничний, а також на яловичину першої категорії, свинину, ковбасу варену першого ґатунку. У зв’язку з сезонним підвищенням оптово-відпускних цін виробників, переважна більшість яких знаходиться в інших регіонах, середні роздрібні ціни на молоко, сметану, масло вершкове та сир кисломолочний пішли вгору на 2,6 — 4,2%. Найбільше зросли ціни на курячі яйця (12,4%) та цукор (майже 20%). Що стосується яєць, начальник держінспекції зростання цін пов’язує з підвищенням оптово-відпускних цін на них як місцевим виробником — ВАТ «Комінтернівська птахофабрика», так і виробниками, розташованими в інших регіонах — Полтавській, Дніпропетровській, Миколаївській, Херсонській, Харківській областях. Що ж до цукру, слід зазначити, що на Одещині його давно не виробляють. У нашу торговельну мережу він надходить, насамперед, з Вінницької, Тернопільської і Дніпропетровської областей. Високі ціни на цукор Лілія Круковська пов’язує також з гіршим, ніж у минулі роки, врожаєм та підвищенням закупівельної вартості сировини. Крім того, на подорожчання цукру певним чином вплинуло збільшення торговельних надбавок, розміри яких з 1 листопада цього року державному регулюванню не підлягають. Начальник держінспекції розповіла, що деякі підприємства користуються тим, що надбавки не регулюються, і встановлюють значно завищені ціни. У зв’язку з цим інспекція внесла пропозиції облдержадміністрації щодо відновлення регулювання цін на цукор шляхом встановлення граничного розміру торговельної надбавки на цей продукт.

Нас уже важко здивувати супермаркетами, яких чимало у кожному великому і навіть у малих містах. Та все ж, подія, яка відбулася минулого тижня у Фонтанці, стала неординарною для всього споживчого ринку країни: європейська мережа Real-Group — відкрила тут свій перший в Україні гіпермаркет.

Гіпермаркет, за економічним словником, — це магазин самообслуговування з торговельною площею не менше 5 тисяч квадратних метрів та асортиментом від 25 тисяч товарів, у тому числі непродовольчої групи. Втім, це не просто великий магазин, який пропонує якнайширший вибір продукції. Для гіпермаркету характерні низькі ціни на товари та наявність додаткових послуг — власного виробництва і галереї магазинів та ресторанчиків, розташованих навколо.
Гіпермаркет, що відкрився поблизу Одеси, займає загальну площу 12,5 тисячі квадратних метрів, з яких 8,5 тисячі — торговельна зала. Його якірний орендатор — торговельно-розважальний центр Riviera Shopping City.

Про них йшлося на зустрічі з журналістами начальника ін­спекції з якості та формування ресурсів сільгосппродукції облдержадміністрації Євгена Горбаня. Він повідомив: з 1 липня нинішнього року введено нові стандарти на пшеницю, котрі визначають її ціну під час купівлі-продажу. Зокрема — за кордон, де зерно ділять всього лиш на дві групи: продовольче і фуражне.

У нас же віддавна розподіляли пшеницю за шістьма класифікаціями, основними показниками яких був вміст у зерні білка та клейковини. Найкращою завжди вважалася пшениця третього класу, і кваліфікувалася як продовольча. Але річ у тім, що такої пшениці з усього валу врожаю ми одержували не більше двадцяти відсотків. Значно втішнішою є її цьогорічна кількість, яка сягає майже половини всього намолоту. Однак це не заслуга технологій, а швидше — сприятливих погодних умов, за яких білок «не вимивався». Проте таке буває нечасто. Тому впродовж багатьох років наша країна кваліфікувалася на міжнародних ринках як постачальниця фуражного зерна. З огляду на невисокі ціни його охоче купували Іспанія, Єгипет, Алжир, В’єтнам та інші далекі держави.

За оцінками начальника головного управління економіки Одеської обласної державної адміністрації Олега Муратова, озвученими на прес-конференції,  цьогорічний бюджет Одеси виконаний не буде.

З-поміж іншого він звернув увагу й на те, що за серпень цього року заборгованість із зарплатах комунальних підприємств обласного центру зросла на 2,5 мільйона гривень і на початок вересня склала 17,5 мільйона. Всього підприємства регіону винні своїм працівникам 49 мільйонів гривень. Зокрема, КП «Міські дороги» заборгувало 5 мільйонів гривень, КП «Міськелектротранс» — понад 6 мільйонів, КП «Міськзелентрест» — 1,9 мільйона. Начальник облуправління економіки вважає, що такі борги із заробітної плати комунальникам в Одесі пов’язані з «нереальністю спеціального фонду міського бюджету». За його словами, оплата робіт, які виконують співробітники КП, була закладена до спеціального фонду бюджету, який цього кризового року погано поповнюється.

У рейтингу сприятливості умов для підприємницької діяльності, складеному Світовим банком (СБ) та Міжнародною фінансовою корпорацією (IFC), Україна посідає 142 місце із 183-х, повідомив «Кореспондент.net». Порівняно з минулим роком, Україна поліпшила рейтинг на чотири позиції.

Лідерство зберегли Сінгапур, Нова Зеландія, Гонконг і США. Укладачі рейтингу зазначають, що Сінгапур і Китай належать до числа країн, де створено найбільш сприятливі умови для підприємницької діяльності та реформи проводяться найбільш послідовно. «Цього року Сінгапур — вже четвертий рік поспіль — знову опинився на першому місці. Торік у цій країні запровадили онлайнові та електронні процедури, спростили порядок створення нових підприємств, отримання дозволів на будівництво та передачі права власності», — зазначається в доповіді СБ і IFC (Ведення бізнесу — 2010: Проведення реформ у важкі часи).

Не минуло й місяця з останньої прес-конференції про економічний стан Одещини, а начальник управління економіки облдержадміністрації Олег Муратов знову запросив до себе журналістів. «Хочу піти у відпустку на позитивній ноті», — сказав він. І справді, попри всі негаразди позитивні моменти в економіці Одещини є.

За словами економіста, за першу половину року у сільському господарстві нам вдалося перевершити показники 2008-го, а за сім місяців — зрівнятися  з показниками аналогічного минулорічного періоду. «Радує, що є певні зрушення в тваринництві», — за-значив Олег Муратов (на знімку). Економічне зростання у цій сфері станом на 1 липня склало майже 20 відсотків. Основну роль у по-ліпшенні економічних показників відіграло збільшення виробництва на сільськогосподарських підприємствах, при цьому, за його словами, частка підсобних господарств з виробництва молока і м’яса зменшилася на 7,5 відсотка. «Я вважаю це позитивною тенденцією, — заявив Олег Муратов, — підсобні господарства не можуть забезпечити відповідну якість продукції».

Нещодавно в Роздільній відбувся черговий кущовий семінар з питань місцевого самоврядування з міськими, сільськими та селищними головами Березівського, Іванівського, Миколаївського та Роздільнянського районів.
Відкриваючи зібрання, голова обласної ради Микола Скорик налаштував його учасників на плідну роботу. Всім випадала можливість активно обговорити питання, передбачені програмою семінару, почути оцінку зробленого і побачити своє місце в загальному доробку Одещини. А ще була нагода отримати відповіді та консультації на свої питання і наболілі проблеми від провідних спеціалістів облради.

Організаторів семінару цікавила також думка його учасників щодо нового Бюджетного кодексу, навколо якого точаться суперечки, висловлюються неоднозначні оцінки. Ще не пізно внести до нього суттєві зміни й доповнення.
Про стан соціально-економічного розвитку області та завдання місцевих рад в умовах фінансово-економічної кризи доповіла начальник управління з питань соціально-економічного розвитку та бюджетної політики апарату облради Ірина Нестеренко.

Відомий український письменник і політик Володимир Винниченко свого часу писав, що читати історію України без брому неможливо. Сприймати події, які відбуваються у нашій країні після проголошення незалежності, Помаранчевої революції й, особливо, останнім часом, без брому теж неможливо. Чому?

А тому, що Україна, на мій погляд, є країною парадоксів. Ну де ще в світі знайдете державу, у якій би між главою (президент чи монарх) і керівником уряду йшла тривала й непоступлива боротьба, хоч вони обоє з однієї (помаранчевої) команди? Де ще в світі є уряд, у котрому тривалий час немає ключових міністрів — закордонних справ, оборони, фінансів? Тільки в Україні. Хіба це не парадокс?

Нещодавно у Міністерстві охорони навколишнього природного середовища відбулися громадські консультації, передбачені процедурою виконання умов Конвенції Еспоо з оцінки впливу проекту «Створення Державного суднового ходу «Дунай — Чорне море» на українській ділянці дельти. Повний розвиток» на навколишнє середовище у транскордонному контексті.

З боку України у консультаціях взяли участь  представники МЗС, Мінприроди та наукові експерти в галузі екологічного моніторингу, автори проекту. Румунію представляли працівники зовнішньополітичного відомства, експерти у сфері водного господарства, екології, гідротехніки. Попередньо румунській стороні була надана для вивчення оцінка ймовірних транскордонних впливів на довкілля названого проекту. Консультації відбулися у форматі «питання — відповідь».

Якщо запитати рядового українця, як він ставиться до зняття мораторію на продаж земель сільгосппризначення, то відповідь, швидше за все, буде негативною. Головний аргумент – прийдуть іноземці й усе скуплять, а де ж тоді картоплю саджати? Показово, що й наш соціально орієнтований уряд, зокрема  сама Прем’єр-міністр Юлія Тимошенко, неодноразово підкреслював, що знімати мораторій зарано. Звичайно, є заяви й опонентів, у тому числі Президента Віктора Ющенка, що наявність заборони сприяє процвітанню тіньового земельного ринку. Але, незважаючи на це, можна досить упевнено констатувати, що народ та уряд у цьому питанні єдині: продавати нашу землю іноземним плантаторам — зась!

Але дійсність, як завжди, виявилася цікавішою, ніж сподівання простих українців. За велінням долі наша багата на земельні ресурси держава виявилася у центрі руху, який набирає сили і який деякі закордонні ЗМІ вже встигли охрестити як новий неоколоніалізм. Є цьому руху й не настільки одіозна назва — аутсорсинг, або, якщо говорити простішою мовою, залучення зовнішніх ресурсів. У цьому випадку йдеться про земельний аутсорсинг. Справа у тому, що останнім часом, коли увесь світ відчув на собі, що таке недостача продовольства, проблема земельних ресурсів стає дедалі гострішою. При цьому апетити інвесторів світова криза не тільки не зменшила, а ще більше розпалила, оскільки спричинила здешевлення землі, її оренди тощо.

Напевне, найвищою є оцінка людині, про яку кажуть: у неї слово не розходиться з ділом. Справді, ця якість гідна великої поваги. Саме про таку справу, яка прийшла услід за словом, і хочу розповісти.

Торішньої осені мені випало побувати на звітно-виборних зборах уповноважених Тарутинського районного споживчого товариства. Тоді, звітуючи про роботу та визначаючи завдання на завтра, голова правління Зоя Миколаївна Бахова запевнила всіх, що невдовзі у райцентрі буде обладнано й відкрито продуктовий маркет із самообслуговуванням.
У стовідсотковість такої перспективи повірити було важкувато. Адже перед цим перераховувалося чимало проблем і труднощів, які доводиться долати споживчій кооперації. Сказати, що нині вона працює в умовах конкуренції, — нічого не сказати. Лише в одному невеликому Тарутиному із шеститисячним населенням останнім часом відкрито три десятки різнопрофільних приватних магазинів, а ще будується цілий торговельний комплекс. Спробуй позмагатися з ними! Є чудові об’єкти, але жодного — із самообслуговуванням. На цьому та перспектива й трималася.

Виноградарство і виноробство України постали перед низкою питань, які потребують серйозної уваги і невідкладних заходів. Про це — наша розмова з директором Національного наукового центру «Інститут виноградарства і виноробства ім. В. Є. Таїрова», головою Координаційної ради УААН з проблем виноградарства В’ячеславом ВЛАСОВИМ.

Це, дещо перефразоване, народне прислів’я дуже точно відображає стан нашого аграрного сектору. Скільки доводиться чути нарікань на різкі стрибки ринкових цін. Причому однаково жахають як надто високі, так і дуже низькі. Господарникам важко зорієнтуватися, що саме вирощувати цього року, аби не зазнати втрат. Плекати пристойні врожаї, дякувати Богові, вони вже навчилися. Тепер – приголомшені всіма проблемами, пов’язаними з перевиробництвом продукції. Де він, той цивілізований ринок, здатний виправити ситуацію? По суті, ним і не пахне. І тут приходить рятівне: Захід нам допоможе. Як? Про це йшлося під час нещодавньої зустрічі в облдержадміністрації.

Відбулася презентація проекту «Виконання Україною зобов’язань щодо членства у Світовій організації торгівлі та європейської політики добросусідства в аграрному секторі». Реалізовуватиметься він завдяки фінансовій підтримці Європейського Союзу (4,7 мільйона євро). На втілення проекту, що охоплює кілька пілотних областей, однією з яких є Одещина, відведено 38 місяців.