Швидка контактна інформація
Відділ реклами: 8(0482) 64-98-52
Приймальня: 8(0482) 67-75-67
e-mail:cn@optima.com.ua
Недавно в Одесі побувала народний депутат України, заступник голови Комітету Верховної Ради з питань промислової, регуляторної політики та підприємництва, заступник голови партії «За Україну!» Ксенія Ляпіна. Під час зустрічі з журналістами в прес-центрі ІА «Міст-Одеса», де й висловила свою позицію щодо нового закону про місцеві вибори та проект податкового кодексу.
Цих два закони, один з яких вже було прийнято, а другий поки що завис у повітрі, Ксенія Ляпіна вважає дуже показовими і називає тими «дзвіночками», що вказують на напрямок, у якому може піти Україна, а саме на диктатуру бюрократії. «Податковий кодекс весь складений на принципі всевладдя бюрократії, і будь-який громадянин — платник податків — на службі у бюрократів. Власне, приблизно з такими ідеями підійшли і до закону про вибори: зменшити конкуренцію, а отже — зменшити свободу вибору, усунути активних громадян, які не хочуть вставати у чергу до тої чи іншої політичної партії, тим більше, що політичні партії залишилися лише старі. Таким чином вибудовується така політична концепція: влада в руках двох-трьох старих політичних проектів. Вони ж призначають бюрократію, а бюрократія всевладна над підприємцем і кожним громадянином», — попереджає нардеп. Ксенія Ляпіна зазначила, що це радянський тип бюрократії, коли кожен політик зі своєї посади робить «годівничку», а потім роками годується звідти.
Громадяни сьогодні, на думку Ксенії Ляпіної, у розпачі, оскільки голосували вони за одні лозунги та обіцянки, а отримали зовсім інший напрямок розвитку. «Можливо, люди змогли б скоригувати ситуацію під час місцевих виборів, але влада риє навколо себе окопи. Окопується від громадян. Першим таким окопом став закон про місцеві вибори, де усуваються всі самовисуванці, конкуренти у вигляді молодих партій», — наголошує політик. А далі, на її думку, буде закон про вибори до Верховної Ради, де також щось придумають, щоб обмежити конкуренцію, право вибору громадян. Особливо, за словами депутата, цей закон вдарив по мерах міст, оскільки багато з них були безпартійними, що і допомагало налагоджувати нормальну роботу з усіма поличними силами, які входили до міських рад. Відтепер їм доведеться вступати в жорстку конкуренцію з іншими партіями, що не може не позначитися на роботі у майбутньому.
З обома законами народний депутат, як і політична сила, яку представляє, примирюватися не збирається. Наприклад, до проекту податкового кодексу Ксенія Ляпіна спільно з підприємцями розробила близько двохсот поправок. Насамперед вони стосуються недопущення звуження спрощеної системи оподаткування. А ще виступає за вилучення норми щодо повернення касових апаратів. «Мої поправки спрямовані на те, щоб не підвищувати податкове навантаження на суб’єкти малого бізнесу і не підвищувати на них регуляторне навантаження», — підкреслила вона. Нардеп також зазначила, що зараз важливо захищати платників податків, а не розширювати повноваження податкової. Разом із зауваженнями інших депутатів та Президента нараховується більше п’яти тисяч поправок, що свідчить про абсолютну неготовність проекту. Тому спрогнозувати сьогодні, які поправки будуть прийняті, яким буде цей документ «на виході», якою буде його остаточна спрямованість, — просто неможливо.
Що стосується закону про вибори, нардеп бачить два шляхи оскарження. Перший — це Конституційний Суд, і подання від всієї партії сюди вже складено. «Цей закон прямо, безпосередньо порушує право вибору громадян, насамперед тим, що він у мажоритарних округах скасував можливість самовисування», — зазначила Ксенія Ляпіна і додала, що в основі подання до суду — прямі порушення Конституції, які були знайдені в законі. Однак великої надії на це оскарження «За Україну!» не покладає. Вже зараз нардеп прогнозує, що КС визнає неконституційність закону про вибори, але тільки після того, як ці вибори пройдуть. «Зворотної сили рішення Конституційного Суду не має, тож ради будуть обрані, люди працюватимуть наступні п’ять років», — допускає політик. Другий шлях оскарження закону — це звернення до Венеціанської Комісії, Парламентської Асамблеї Ради Європи, тобто до міжнародних організацій, оскільки в законі порушуються демократичні засади як такі.