За офіційними даними Держкомстату, на 31 грудня 2009 року в Україні налічувався 2761 ринок. Ринки постійно діють не лише в столиці та обласних центрах, а й в усіх райцентрах та великих селищах і селах. Головним чином вони зосереджені у Донецькій, Дніпропетровській, Одеській, Львівській, Луганській, Харківській, Івано-Франківській, Хмельницькій областях, Автономній Республіці Крим та в Києві. З 20 мільйонів економічно активного населення країни постійно зайняті на ринках 2,4 мільйона осіб. Ще 4 мільйона знаходять там роботу періодично.
Зміни податкового законодавства та посилення фіскальної системи в Україні не могли не стурбувати працівників ринків. Тож вони зібралися в Одесі на перший надзвичайний з’їзд. Ініціаторами його проведення виступили представники ринків «Привоз» та «Старокінний» (м. Одеса), «Озерка» (м. Дніпропетровськ) та «Троєщина» (м. Київ). Взяли ж участь у заході представники ринків з усієї України.

Як висловився головуючий на зібранні Сергій Дорієнко, підприємці об’єднується не просто так, а навколо спільних для працівників усіх українських ринків проблем, і це не лише нове законодавство. Присутні мали нагоду висловитися з приводу законності власності ринків та пов’язаної з цим проблеми укладання договорів оренди. Хвилює людей і неправомірність та економічна необґрунтованість орендної плати та ринкового збору, невизначеність тарифів на послуги ринків, відсутність гарантій збереження або повернення інвестицій підприємців у робочі місця, а також завищення цін на ринкові товари для споживачів.

Обговорюючи стан вітчизняної роздрібної, оптово-роздрібної та оптової ринкової торгівлі учасники з’їзду констатували, що на ринках склалася критична ситуація. Вона ставить під загрозу економічні і соціальні інтереси українського народу і держави, робочі місця і справедливі умови праці, грубо порушує соціально-економічні інтереси і права продавців та покупців. Величезні обсяги фінансових надходжень від ринкової торгівлі потрапляють не до місцевих і загальнодержавного бюджетів, а до кишень власників і керівників різноманітних тіньових структур. Підприємці і працівники ринків щоденно перебувають під потужним тиском адміністративних зловживань та злочинних угруповань. Вони не впевнені у завтрашньому дні, не мають законних договорів оренди, погоджених з місцевою владою тарифів на послуги, гарантій захисту своїх робочих місць та вкладених у них інвестицій.
Зрозуміло, що обговорення мало б бути двостороннім, тому до участі в надзвичайному з’їзді  були запрошені і Прем’єр-міністр Микола Азаров, віце-прем’єр Сергій Тігіпко,  міністр економіки Василь Цушко, голова Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва Михайло Бродський, заступник голови Комітету Верховної Ради з питань підприємництва Ксенія Ляпіна та багато інших. Однак ніхто з названих осіб на це запрошення не відгукнувся. Тому відбувати за всіх довелося присутньому на зборах начальникові управління економіки Одеської ОДА Олегу Муратову. Він зазначив, що обладміністрація сьогодні робить багато для покращення життя підприємців. «Уже той факт, що на ринках Одещини працює не менше п’ятдесяти тисяч підприємців, говорить багато про що, особливо якщо взяти до уваги те, що працюють не просто самозайняті люди, вони створюють робочі місця для інших», — підкреслив економіст.
Звісно, такі заяви могли б заспокоїти підприємців, та наразі вони ідуть у розріз з діями влади (йдеться, насамперед, про просування законів, які фактично душать малий бізнес). Приводів для хвилювання вдосталь. За словами голови Національного форуму профспілок України Мирослава Якибчука, не могла не схвилювати підприємців й остання заява Михайла Бродського про те, що ринки необхідно розформувати, а люди повинні перейти в супермаркети. «Відповідно до законодавства, людям потрібно спочатку створити робочі місця, а потім вже розганяти ринки», — зазначив він. Більше того, профспілковий лідер впевнений: загальнодержавні економічні проблеми не можна вирішувати лише за рахунок малого бізнесу.

Обговоривши внесений Президентом до Верховної Ради проект закону «Про ринковий нагляд і контроль продукції» (реєстраційний №6694 від  9 липня 2010 р.), учасники надзвичайного з’їзду констатували, що зазначений законопроект вихолощений його розробниками змістовно та не пройшов передбаченої Регламентом ВР процедури попереднього розгляду в профільних комітетах парламенту. Законопроект суперечить низці чинних нормативно-правових актів і створює гострі правові колізії з порушенням конституційних прав громадян. Крім того, на думку підприємців, він не враховує висновків європейських експертів, які не рекомендують приймати законопроект щодо ринкового нагляду, оскільки досі в Україні не створені необхідні передумови, які забезпечували б вимоги до безпеки продукції, зокрема розробки та впровадження технічних регламентів. Головний недолік законопроекту, на думку людей, — це перенесення відповідальності за збут недоброякісної та такої, що не відповідає стандартам, продукції з її виробників на продавців. За такого підходу після введення законопроекту в дію постраждають не фальсифікатори товарів, а реалізатори. «Нинішня редакція законопроекту не тільки не забезпечує дієвого та ефективного контролю держави на споживчому ринку, а й взагалі, у разі її прийняття призведе до повного знищення системи захисту прав споживачів та поставить під загрозу реалізацію конституційних прав громадян на безпеку їхнього здоров’я і життя», — йдеться в документі, ухваленому на з’їзді.

Щодо власне проекту Податкового кодексу, працівники ринків одностайно визнали його неприйнятним і таким, що потребує докорінного концептуального і змістовного доопрацювання, оскільки має багато системних недоліків і помилок. Особливо багато недоліків міститься у другому розділі, який регламентує питання адміністрування податків, прав та обов’язків платників податків та податкових органів. Головний мінус — чітка орієнтованість кодексу на створення більш комфортних умов і розширення повноважень владних структур та чиновництва і на дискримінацію суб’єктів економічної діяльності. Розширення повноважень контролюючих органів і зростання адміністративного тиску, на думку людей, потягне за собою не бажане наповнення бюджету і подолання кризових явищ, а зниження довіри до влади та збільшення обсягів тіньової економіки. «Детінізацію економіки і збільшення податкових надходжень не можна проводити виключно шляхом посилення фіскального і карального тиску на бізнес, розширення прав і можливостей контролюючих органів та підвищення відповідальності платників податків. Український бізнес потребує Податкового кодексу, який докорінно змінить природу системи оподаткування в країні і перетворить її з фіскально-каральної на стимулюючу», — вважають працівники ринків.

З метою об’єднання зусиль працівників українських ринків щодо захисту своїх інтересів, прав, інвестицій та робочих місць, посилення організованості і координації спільних дій, учасники з’їзду вирішили створити координаційну раду, до якої увійшли більше двадцяти представників, п’ять з яких — з Одещини. Відтепер регіональні засідання координаційної ради проводитимуться щоквартально в різних містах України. Учасники з’їзду вважають за необхідне провести у кожній області обговорення проекту Податкового кодексу і його результати узагальнити та надіслати до робочої групи Кабміну з доопрацювання законопроекту. За тим самим принципом вони збираються також провести обговорення проектів законів «Про ринковий нагляд і контроль продукції» та «Про внутрішню торгівлю».
Ще одним результатом зборів стало підписання листів до Президента та Прем’єр-міністра. «Ситуація на ринках ставить під загрозу економічні і соціальні інтереси всього українського народу і держави, робочі місця і справедливі умови праці працівників ринків, грубо порушує соціально-економічні інтереси і права як продавців, так і покупців. Величезні обсяги фінансових надходжень від ринкової торгівлі не потрапляють до місцевих і загальнодержавного бюджетів, а до кишень власників і керівників різноманітних тіньових структур. Підприємці і працівники ринків щоденно перебувають під потужним тиском адміністративних зловживань та злочинних угруповань. Вони не впевнені у завтрашньому дні, не мають законних договорів оренди, погоджених з місцевою владою тарифів на послуги, гарантій захисту своїх робочих місць та вкладених у них інвестицій. Водночас замість адекватної і принципової позиції влади та правоохоронних органів усіх рівнів щодо зазначених проблем, законодавча і виконавча влада країни почала свій наступ на залишки прав та гідних умов праці працівників українських ринків. Нинішній проект Податкового кодексу, проект поданого за вашою ініціативою Закону України «Про ринковий нагляд і контроль продукції» та інші суміжні законопроекти і зміни до них ставлять на грань знищення українську ринкову торгівлю, яка сьогодні є важливою складовою вітчизняної економіки, забезпечує понад третину всього торговельного обороту країни та понад 60 — 70% надходжень до місцевих бюджетів, дає роботу мільйонам українських громадян і виступає для більшості населених пунктів України (особливо малих) головним містоутворюючим чинником», — йдеться в листах до Віктора Федоровича та Миколи Яновича.

І якщо в Палаці Лесі Українки, де проходив з’їзд, працівники ринків бурхливо висловлювали своє невдоволення в усній формі, то під його стінами проходила плакатна демонстрація. Близько тридцяти підприємців стояли під будівлею з написами: «Олігархи, почніть реформи з себе!», «Де обіцяні податкові канікули?», «Ваші реформи — наше банкрутство» тощо. Не забули пікетувальники і про головного винуватця з’їзду: «Тігіпко — досить нас дурити!» і «Тігіпко — почни реформи з себе!». Пригнічені та обурені люди наголошували: якщо їх проігнорують зараз, наступним кроком стане поїздка до Києва, під стіни владних структур. Більше того, демонстранти пообіцяли низку акцій протесту по всій країні, якщо влада не почує людей зараз. Наразі кількість поправок, які підприємці хочуть внести до нового Податкового кодексу, перевищує п’ять тисяч. Тож, мабуть, легше буде його переписати. Щоправда, цього разу — людям, яких реально хвилює доля малого бізнесу в Україні.

Людмила ОНОПРІЄНКО.